Законопроєкт про мобілізацію Верховна Рада України схвалила у першому читанні 7 лютого. Тоді очікувалося, що депутати зможуть проголосувати за нього в цілому уже до кінця зими. Однак закінчується березень, а законопроєкт “завис” у профільному оборонному комітеті, який розглядає тисячі правок до нього. Комерсант український зв’язався з народними депутатами та політичними експертами з проханням прояснити ситуацію навколо законопроєкту.
Член оборонного комітету Юрій Здебський наголошує, що вони працюють щодня і намагаються розглядати правки максимально швидко, однак важливість закону змушує ретельно вивчати усі думки і позиції.
“Іде дискусія, чуємо всі сторони, всі зауваження, але, все таки, першочергове – це захист країни. Ми повинні зробити все, щоб цей закон був схвалений найближчим часом. Це закон про готовність країни захистити себе. Не налякати людей, а захистити і зберегти країну”,
– сказав депутат.
Його колега по парламенту Михайло Цимбалюк наголошує на тому, що ідеться лише про удосконалення, а не “запуск” мобілізації, мовляв, немає куди спішити. Однак він не приховує свого незадоволення роботою комітету.
“Зрозумійте, у нас же закон про мобілізацію діє, а мова іде тільки про його удосконалення і уточнення. Мобілізація триває. А те, що зараз комітет так затягує – по-перше, велика кількість правок, а по-друге, мені здається, що комітет мав би ефективніше працювати, аби нарешті це завершити”,
– вважає Цимбалюк.
Депутат спрогнозував, що голосування по закону відбудеться на початку квітня.
Очевидно, що оскільки подано стільки правок, значить у законопроєкта є відверті противники. Один із них – народний депутат Георгій Мазурашу.
“Коли напхали туди всякої «совковості», «антинародності» і змін, які очевидно суперечать навіть Конституції, не кажучи про здоровий глузд, то, думаю, не складно було здогадатися, що протягнути це все гуртом і швидко не вдасться. Дуже сподіваюсь, що знайдеться достатньо нардепів, які не втратили совісті і звʼязку зі своїми виборцями, і цей законопроєкт буде у другому читанні відхилений. Бо в те, що він буде змінений до прийнятного для підтримки, не вірю. Якщо ми вже навіть осіб з інвалідністю та тих, які за ними наглядають, хочемо примусово відправити в армію… Це «нижче дна», як кажуть…”
– розповів нардеп у коментарі Комерсанту українському
Він вважає, що справді необхідні для суспільства і Збройних сил зміни можна проводити через окремі законопроєкти, на які в парламенті завжди знайдуться голоси.
“Якщо реальні ініціатори і лобісти цього законопроєкту вважають, що там є норми, які треба пошвидше ухвалити, вони б вивели ці блоки у невеличкі точкові проєкти, які могли бути спокійно проголосовані, навіть без обговорень, за основу і в цілому. Справді необхідні зміни можна спокійно й оперативно провести через парламент”,
– додав нардеп.
Політолог Ігор Рейтерович у цій відсутності поспіху бачить величезне небажання парламентарів брати на себе відповідальність за такі складні рішення, як правила мобілізації.
“У переважної більшості нардепів не надто велике бажання брати на себе фінальну політичну відповідальність і голосувати за законопроєкт у такому вигляді, прекрасно розуміючи, що це завдасть їм колосального репутаційного удару. Тому вони і тягнуть, тому вони і максимально вихолощують, як вони вважають, контроверсійні положення. І, можливо, сподіваються, що президенту доведеться перехопити ініціативу і певною мірою взяти цю відповідальність на себе”,
– сказав Рейтерович.
Ще один член оборонного комітету, нардеп Федір Веніславський, очікує завершити розгляд правок до кінця цього тижня. Тобто з початку квітня документ має бути готовим до голосування у другому читанні. Однак, чи знайдеться для нього необхідна кількість голосів, досі невідомо. За основу законопроєкт підтримали 243 народних обранця, але не варто забувати, що у першому читанні зазвичай голосують по принципу “але треба внести правки до другого читання”.
Як наголошує політолог Тарас Загородній, ідеться, насправді, про значно ширше коло речей, ніж просто мобілізація. Ідеться про модель оборони держави, яку ми обираємо:
“Законопроєкт про мобілізацію – значно ширший за своєю суттю законопроєкт. Питання в організації оборони країни. Питання, скільки повинно працювати людей у тилу для того, щоб забезпечувати армію, в першу чергу механізацію. Це залежить від стратегії оборони, в тому числі. Нам потрібна механізація армії – щоб замість людей вже роботи воювали. Роботів треба робити самим. Відповідно тут питання, як керуються трудовими ресурсами, які працюють в тилу, тому що тотальна війна передбачає тотальну організацію тилу в першу чергу, на військових рейках і так далі. Потім виникає питання справедливості: хто буде служити, хто ні. Законопроєкт зачіпає багато речей, багато правок, і тому так кволо проходить через парламент”.
Законопроєкт про мобілізацію
7 лютого Верховна Рада України прийняла за основу новий законопроєкт про мобілізацію без пропозицій профільного комітету.
Законопроєкт пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника. Також серед нововведень — знизити призовний вік до 25 років, встановити терміни для демобілізації — 36 місяців, запровадити добровільну мобілізацію для засуджених, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без військової підготовки тощо.
Детальніше про новий документ читайте у нашому матеріалі: Уряд подав новий законопроєкт про мобілізацію: основні положення.
Читайте також:
Нардепи готують правку про демобілізацію за формулою “36/18”
Майже 130 тис. людей звернулося до рекрутингових платформ щодо військових вакансій
У Раді відхилили правки щодо бронювання військовозобов’язаних з високою зарплатою