Учора антикорупційні органи повідомили про завершення розслідування, яке тривало 10 років, і в рамках якого отримав підозру екснардеп та нинішній очільник Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України Сергій Пашинський. Ідеться про схему з незаконного привласнення та продажу 97 тис. тонн конфіскованих державою нафтопродуктів, які повинні були піти на потреби армії. поцікавився фаховою оцінкою справи у експерта ринку пального, директора консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна.
Правоохоронці заявили про викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, привласнила нафтопродукти Курченка, які мали піти на потреби армії. Зокрема у цій справі проходить Сергій Пашинський, в якого вчора були обшуки. Ви коментували історію з цими нафтопродуктами ще в далекому 2015 році, нагадайте – що вам на той час було відомо?
Це довга історія. Якщо коротко – після революції 2014 року хтось вирішив досить оперативно, так би мовити, розкуркулити олігархів доби Януковича. Зокрема – Курченка. Його основним бізнесом було постачання нафтопродуктів, там теж відкриті провадження про постачання без сплати податків тощо. Як би там не було, існувало три локації: Васильків, Херсон і Одеський нафтопереробний завод. Це об’єкти, які контролювалися Курченком і де зберігалися його нафтопродукти. І, відповідно, тоді, так би мовити, “іменем Революції” це пальне захопили під благородними гаслами допомоги армії, бюджету тощо. А насправді виявилося, що все це пальне, близько 100 тис. тонн нафти, було реалізоване, але ні державний бюджет, ані армія не отримали майже нічого. Фактично просто розікрали цей обсяг, скориставшись тодішньою ситуацією.
За даними слідства, через діяльність злочинної організації у 2014-2018 рр. держава зазнала збитків майже на 1 млрд грн. Чимала сума, і факт ймовірного злочину майже десятирічної давнини. Як гадаєте, чому про справу говоримо лише сьогодні? Чому не не раніше?
Не знаю, можливо зараз щось змінилося… На жаль, в цьому і є проблема – дуже довго такі справи розслідуються, і потім вже важко покарати злочинців. Маємо те, що маємо.
Тетяна Чорновол писала, що протягом останніх місяців Пашинський вимагав від НАБУ розслідувати корупцію при закупівлі боєприпасів. За її словами, Пашинський, як відомий борець з корупцією, просто заважав тим, хто хотів наживитися на оборонці. Як гадаєте, чи виправданою є така думка? В частині вчорашніх обшуків ми говоримо про ймовірний злочин чи про прибирання тих, хто заважає красти?
Я нічого не знаю щодо його корупційної боротьби. Маю особисті погляди, але не буду ними ділитися.
Але я знаю, що те, що стосується епізоду 2015 року – це однозначно афера, реалізована оборудка за допомогою влади. І на цьому держава дійсно втратила дуже багато.
У повідомленнях ЗМІ наразі фігурує лише прізвище Пашинського. Як гадаєте, чи зросте кількість фігурантів у справі? Сьогодні їх щонайменше троє: Пашинський, керівник ДП, яке мало реалізувати нафтопродукти, і власник групи компаній який придбав нафтопродукти за заниженими цінами.
Складно сказати, нехай працюють правоохоронці. Я знаю, що в цілому було вкрадено. А хто вкрав і скільки – це питання до слідства.
Чи варто сподіватися на обʼєктивне, неупереджене розслідування справи і покарання усіх винних?
Те, що я чув учора з розшифровок, які виклало НАБУ – про це говорили і писали давно, і ми писали, і на “Українській правді” було досить непогане розслідування ще 2017 чи 2018 року. Все це було давно відомо.
Я сподіваюся, що винні все-таки понесуть покарання, тому що такі випадки компрометують усі позитивні зміни, які відбуваються в країні. Це, по факту, піратство – люди отримали владу і одразу ж нею скористалися, щоб щось у когось відібрати.
Авторка: Ірина Шевченко