Віка Адамська: “Жінки стали вкрай важливою рушійною силою в економіці країни”
1 Травня 2024 11:32
МАМА БРЕНДУ
Засновниця відомого українського бренду одягу Vika Adamskа харків’янка Вікторія Адамська стала героїнею спецпроєкту «МамаБренду», який редакція Комерсанта українського 
реалізовує до Дня матері.
Вікторія започаткувала свою справу понад 10 років тому, і сьогодні у виробах її бренду ходять тисячі прихильників – як в Україні, так і за її межами. Про справу свого життя, ключові трансформації бізнесу під час війни, особисті правила підприємництва, а також про те, чи варто давати брендам власні імена, героїня нашого проєкту відверто розповіла у бліцінтерв’ю.
«Мрій та люби». Під таким кредо бренд Vika Adamskaya успішно розвивається вже 13 років, 2 з яких в умовах війни і постійних ракетних обстрілів Харкова (де розташоване виробництво). Мріяти і любити в цей час складних випробувань доводиться ще більше?
Мріяти та кохати зараз доводиться ще більше! Це правда. І не просто мріяти та кохати, головне – залишатися на оптимістичній хвилі. Переживати все, що відбувається навколо, можна, лише продовжуючи працювати та займатися своєю справою. Мені дуже імпонує вислів Віктора Франкла, в’язня концтабору, вченого та психіатра: «Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Другими – ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вистояли лише ті, хто сфокусувався на своїй справі без очікувань на те, що може чи не може статися».
Я стовідсотково належу до третьої категорії, оскільки відразу сфокусувалася на своїй улюбленій справі. Це дуже допомогло і мені, і моїй команді, і нашим клієнтам. Для всіх це стало і підтримкою, і фактором, що надихає. Однозначно для себе ми обрали тільки такий шлях – любити свою справу, ніколи не зупинятися, мріяти та йти до своєї мети.
Чи зазнав за цей період бренд Vika Adamskaya кардинальних трансформацій? Якщо так, то у чому вони полягали?
Безумовно, кожен українець пройшов чи проходить шлях власної трансформації. Перше, що ми змінили в нашому бренді, – перейшли на українську мову. Ми – бренд зі сходу, з Харкова. Все життя ми розмовляли російською, але з перших днів повномасштабного вторгнення ми, не вагаючись, перейшли на українську мову. Особисто я й досі вчуся, удосконалюю свої знання мови.
У нас в колективі є багато жартів щодо цього. Наш бренд перейшов на українську мову в соціальних мережах, і цей перехід був для нас не таким швидким і легким, як могло здатися. Вся інформація про нашу продукцію – бірка, склад, упаковка, листівки – все було російською. Але крок за кроком ми поступово все змінювали. Також у нас в колекції з’явилося багато нових виробів з українськими написами – жартівливими і серйозними.
Ми також змінили нашу назву. Раніше ми називалися Vika Adamskaya, а зараз – Vika Adamska. Цей процес теж не такий швидкий. Наприклад, у нового магазину в Харкові, який був повністю зруйнований, а згодом відновлений, вже новий логотип. Але там, де ми не встигли зробити повне оновлення, ще можуть бути старі логотипи. Ми не афішуємо в кожному пості цей перехід. Але я для себе ухвалила таке рішення, і ми поступово все змінюємо.
Звісно, за цей час змінився і формат роботи. Ми вже двічі зробили релокацію та працюємо дистанційно. Нам доводиться підлаштовуватися під ці умови, а іноді я вже й не пам’ятаю, як було раніше, адже ці зміни міцно увійшли в наше життя. Всім нам доводиться виживати і звикати до нових умов. Ми теж адаптуємося і адаптуємо всі виробничі процеси.
Хочу зауважити, що трансформація відбулася і у наших клієнтів. Зараз навіть прихильники масмаркету, європейських брендів максимально підтримують українських виробників. За цей час дуже багато великих компаній також стали на шлях цієї підтримки. Ми, наприклад, зараз ведемо перемовини з Helen Marlen про співпрацю. Вони чекають нас у себе на сайті, щоб там з’явився і наш бренд. Тож ми вже на стадії впровадження цієї ідеї. Тобто трансформація відбулася у всіх українців на різних етапах роботи, бізнесу, особистого життя і сприйняття всього, що ми переживаємо зараз.
Відбулися зміни і всередині колективу. А зв’язок між нами та клієнтами став міцнішим.
Бренд власного імені. Це той випадок, коли «МамаБренду» звучить не у переносному значенні, а у прямому. Однак є «але»: фактично персональна відповідальність перед клієнтами, колективом, партнерами. Цілковита асоціація імені як з успіхом, так і факапами, від яких ніхто не застрахований. З висоти понад 10 років досвіду, у чому вбачаєте силу та слабкі сторони іменного брендингу? Чи треба зволікати, якщо мрієш дати своїй справі власне ім’я?
Бренд власного імені – це, безумовно, додаткова відповідальність. І не просто додаткова, а помножена в рази. Коли я починала займатися цією справою, це було хобі. Перші хендмейд-роботи з часом переросли у власний бізнес, з’явилася велика команда, певна впізнаваність в Україні та за кордоном. І це ще більше мотивує не зупинятися. Я – та людина в компанії, яка знає абсолютно кожен процес на 100 відсотків. Не знаю, добре це чи ні, але я беру участь у всіх процесах. І я на сто відсотків впевнена у нашій якості. Головне для мене – робити тільки те, що мені подобається, можливо, навіть не завжди думаючи про фінансову прорахованість. Але це завжди дає свої результати. Назвати бренд своїм іменем – це додаткова відповідальність, адже це – прізвище моїх батьків, яких вже, на жаль, дуже давно немає з нами. Назвавши бренд їхнім прізвищем, я ніби продовжую і життя цього імені, і життя своїх батьків.
І якби у мене хтось запитав пораду, чи варто називати бренд чи компанію своїм ім’ям, я би порекомендувала все ж 5 разів подумати. Але, крім додаткової відповідальності, в цьому є і вкрай позитивний фактор – це велика довіра до нас. Адже за брендом стоїть жива людина, її можна побачити, з нею можна поговорити, при нагоді вирішити будь-які ситуації. До мене кожен може звернутися особисто – і наші клієнти, і наші партнери. Це викликає більшу довіру. Навіть коли в магазині я стою в ролі продавця або консультанта, моїй думці і моїм порадам будуть довіряти більше.
Речі від бренду Vika Adamska носить дуже багато українських жінок. Люблять і носять їх і українські зірки. Звісно, мені це дуже приємно. А ще приємно те, що наша любов щира і взаємна. Ми ніколи не платимо зіркам за рекламу та згадку в соціальних мережах. Ці зірки – це наші клієнти. Або їхні стилісти, які самі роблять у нас замовлення. І я дуже цим пишаюся.
Коли мене запитують про конкуренцію, завжди думаю, що води в океані вистачить на всіх. Якщо ти впевнений у своєму продукті, якщо ти знаєш, що ти робиш і навіщо, які сенси ти у все це вкладаєш, ти завжди матимеш свою аудиторію, прихильників, клієнтів. Тому конкуренції боятися не вартo. Звісно, я дивлюся на колег по ринку, але, якщо чесно, у мене на думки прo конкуренцію просто не вистачає часу. Щиро радію, що українські бренди і виробники нині дуже затребувані. Тим паче, за умов, в яких нам доводиться жити. Жінки стали вкрай важливою рушійною силою в економіці країни. Вони теж нині її тримають.
А щодо факапів, невдач чи провалів, то у мене завжди є на це відповідь: «З лимонів ми зробимо лимонад! А іноді по ситуації – ще й лимончеллo!»
