Аналітика

Atlantic Council назвав 5 сценаріїв майбутнього росії

Американський аналітичний центр Atlantic Council опублікував дослідження, у якому міститься аналіз 5 найбільш імовірних, на думку фахівців, сценаріїв найближчого майбутнього росії. підготував огляд цього матеріалу.

Кейсі Мішель, автор дослідження, відзначає, що на Заході не мають жодного бачення того, як виглядатиме майбутня росія, а отже щодо неї і не формується хоча б якась осмислена політика. Центр вирішив почати роботу у цьому напрямку і “накидав” 5 “найімовірніших” сценаріїв того, як виглядатиме росія, до прикладу, у 2030 році.

Ці сценарії включають такі варіанти розвитку подій:

• Продовження правління Путіна.
• Усунення Путіна з наступним встановленням ультраправої націоналістичної фігури чи колективу.
• Усунення Путіна, а потім технократичний, хоча все ще значною мірою антидемократичний режим.
• Усунення Путіна з наступним піднесенням ліберального, цілком прозахідного уряду.
• Розпад російської федерації.

Сценарій №1. Путінська росія виживає

Деталі. Неспровоковане вторгнення Путіна в Україну є, у багатьох відношеннях, найбільшою невимушеною геополітичною помилкою, яку Москва робила за десятиліття — і, можливо, будь-коли, вважають в Atlantic Council. Однак економіка, що прямує до автаркії, втрата геополітичного впливу, перспектива загальної мобілізації – усі ці речі не порушують статусу-кво всередині країни. Населення залякане і відмовляється виступати проти режиму. Країна швидкими темпами прямує до класичного тоталітаризму. Путін робить ставку на розпад західного альянсу і має непогані шанси на успіх, особливо з перспективою президентства Трампа у США.

Стратегія. Продовження нинішньої стратегії. Посилення санкцій, зокрема із посиленням тиску на такі країни, як Туреччина, Індія та ОАЕ; посилення обмеження цін на російські вуглеводні; арешт заморожених активів Центрального банку росії із направленням їх на допомогу Україні. Для України це передбачає прискорений шлях до членства в ЄС, а також продовження розширення та формалізації партнерства в галузі безпеки та поставок озброєння.

Часові горизонти та ймовірність. Це найвірогідніший сценарій на найближчі роки, якщо не зважати на якісь ексцеси зі здоров’ям Путіна. Захід повинен у цій ситуації стояти проти росії монолітом. Інакше це означатиме, що будь-яка ядерна держава може успішно вторгнутися, спустошити та розділити неядерних сусідів.

Путін ще може отримати «довгу війну», яку він хотів. Але він не може — і не повинен — перемогти.

Сценарій №2: Повстання націоналістів

Деталі. Повстання Пригожина, навіть якщо воно було фейковим, показало, наскільки мало росіян були готові стати на його шляху до Кремля. Імператор виявився якщо не голим, то дуже легко одягненим. При цьому, націоналістичної риторики у суспільстві все більше, і є електорат, який готовий до неї прислухатися. Путін слабкий і робить помилки, стверджують російські націоналісти. Але вони знають як відновити велич.

Стратегічні та політичні рецепти. Усі ті самі, що і в попередньому сценарії. Особливість полягає у тому, що новий націоналістичний режим може на деякий час припинити війну, щоб “зализати рани”. Винним зроблять Путіна, а самі почнуть підготовку до нової “величі”. За цей час Україна мусить наростити м’язи, Захід має посилити її озброєння. Також Захід повинен активніше працювати з сусідами росії, на частину громадян яких буде спрямована її націоналістична риторика (Білорусь, Грузія, Вірменія, Казахстан). Рано чи пізно цей режим знову вибухне назовні, і Захід має бути до цього готовим. По суті, ідеться про стару-добру політику стримування, яка колись добре прислужилася Заходу.

Часові горизонти та ймовірність. Після того як Пригожин оголив усю слабкість режиму, переворот більше не є фантастичним сценарієм. Майбутні королі могли зробити висновок, що помилка Пригожина не в перевороті, а в тому, що він не довів його до кінця. Цей сценарій є другим за імовірністю.

Оскільки росія продовжує терпіти невдачі в Україні, потенціал для сценарію «удару в спину» лише зростає. І саме цей наратив про невдачу націоналісти використали б проти Путіна як двигун їхньої потенційної влади на довгі роки.

Сценарій №3: Технократичне перезавантаження

Деталі. Путіна м’яко усуває його оточення з гарантіями недоторканності та спокійної старості в одному з його палаців. Новий режим наводить контакти із Заходом. Включають трек “земля за мир”, коли росія виходить звідусіль, окрім Криму. Ринки реагують позитивно, Захід теж оживлюється і готовий до діалогу. Ключовим словом цього сценарію є “перезавантаження”.

Стратегічні та політичні рецепти. Стратегія проста: не довіряти, але перевіряти. Політика повинна включати низку заходів стримування, згаданих вище, не в останню чергу як захист від потенційного повернення Росії до реваншизму. Діалог має розпочатися з чіткого сигналу готовності вирішувати поточні проблеми.

Часові горизонти та ймовірність. У найближчій перспективі цей сценарій навряд чи більш імовірний, ніж утримання влади Путіним або навіть правий путч із встановленням націоналістичного режиму. Однак імовірність появи в Москві реформаторського технократичного уряду зростає в середньостроковій перспективі. Дійсно, одним із факторів, який може зробити цей сценарій більш вірогідним, ніж націоналістичний поворот у середньостроковій перспективі, є підтримка та заохочення з боку західних партнерів.

Але західні партнери повинні бути обережними. На початку 2000-х років вони були раді підтримати нового президента, який заявив про готовність продовжувати економічну та навіть потенційно політичну лібералізацію. Майже чверть століття потому цей президент залишається при владі і тепер є автором найбільшого кровопролиття, яке бачила Європа після Другої світової війни.

Сценарій №4: Демократична росія повертається додому

Деталі. Економічні та воєнні проблеми в росії загострюються до такого рівня, коли усім стає зрозуміло, що настав час чогось нового. Для росії це демократія. Імперські мрії забуваються, війська з сусідніх країн виводяться, країна починає демократичні реформи. Усе відбувається так же стрімко, як у 1991 році. З’являється постімперська демократична росія.

Стратегічні та політичні рецепти. Це настільки бажаний сценарій, що Захід має його максимально стимулювати, аж до повернення заморожених активів Центрального банку за умови, що Москва заплатить Києву репарації. Цілковита підтримка заходу усім демократичним прагненням нової влади включно з референдумами про самовизначення республік рф. Знову ж таки: “довіряй, але перевіряй”. Захід не повинен забувати, що з росією треба бути дуже обережним.

Часові горизонти та ймовірність. У найближчій та середньостроковій перспективі цей сценарій дуже малоймовірний, на межі з ілюзорністю. Однак у довгостроковому часовому горизонті — можливо, вимірюваному десятиліттями, а не роками — ймовірність такого результату лише зростає. 

Постімперські траєкторії Португалії, Іспанії, Франції та інших колишніх європейських імперій потребували десятиліть, щоб досягти свого завершення. Немає причин думати, що Росія не піде подібною траєкторією, або що вона врешті-решт не знайде шлях до свого європейського дому.

Сценарій №5: Хаос, громадянська війна та незалежності колоній

Деталі. Брак легітимності центральної влади стає критичним, протиріччя між центром та метрополіями загострюються. Критичними точками можуть виявитися Чечня, Татарстан, Саха, Башкортостан, Дагестан, Бурятія. Критичною подією може бути будь-що, наприклад смерть Кадирова. На національні виступи Москва традиційно відповідає насиллям, країна вибухає і в росії починається кривава м’ясорубка.

Стратегічні та політичні рецепти. Захід має зосередитися на встановленні зв’язків з національними елітами колонізованих росією націй, щоб контролювати ситуацію з ядерною зброєю, яка залишається на їхній території. Прикладом є Україна після 1991 року.

У найширшому плані західна політика повинна уникати однієї загальної стратегії: збереження рф такою, якою вона є зараз, незалежно від ціни… Можливо, найважливіше те, що будь-які спроби уникнути такого результату не повинні перешкоджати зусиллям Заходу забезпечити поразку Путіна в Україні. Тобто Захід не повинен утримуватися від підтримки України через надмірні побоювання нестабільністю росії.

Часові горизонти та ймовірність. Такий результат є малоймовірним у короткостроковій перспективі, однак зростає з часом. Російська економіка деградує,а усі імперії зрештою розвалюються. Такі зміни зазвичай відбуваються миттєво, тож Захід не повинен відкидати такий сценарій.