Колонки

Великий топонімічний зсув: Блог Тиміша Мартиненко-Кушлянського про декомунізації та знеросійщення публічного простору Києва

Тиміш Мартиненко-Кушлянський, експерт з комунікації, GR, адвокації та політичного консалтингу.

На загальному фоні, сьогодні відбулись і позитивні для декомунізації та знеросійщення публічного простору Києва події. Нарешті Київрада спромоглась ухвалити черговий великий пакет перейменувань міських об’єктів. Багато з них, у силу політичних перипетій, пролежали нерухомо майже рік.

Ухвалені сьогодні рішення по суті підводять фінальну риску ще під так званою першою хвилею знеросійщення (яка розпочалась у травні-червні 2022 року), а також “закривають” більшу частину пропозицій з другої хвилі знеросійщення (яка розпочалась у квітні 2023 року).

Таким чином, у Києві з’явились:

• вулиці на честь наших сучасних героїв Сергія Миронова, Олександра Оксанченка, Олексія Бездольного, Дениса Рачінського, Олега Афанаса. Усі – або кияни, або брали безпосередню участь в обороні Києва у лютому-березні 2022 року. Крім того, вулиця Сурикова, яка прилягає до Національної академії внутрішніх справ, стала вулицею Дениса Монастирського. У рамках загальної процедури перейменування, вулиця з немилозвучною назвою Канальна стала вулицею поета і добровольця Гліба Бабіча. А безіменний сквер на Печерську набув ім’я Дмитра Коцюбайла.
• Також, після довгих очікувань, у Києві нарешті з’явилась вулиця Чорних Запорожців – на честь героїв і бійців вже легендарної 72-ї омбр імені Чорних Запорожців, яка відіграла видатну роль у захисті Києва від російських окупаційних військ.
• Бульвар Кольцова став бульваром Миколи Руденка – видатного українського правозахисника, дисидента, засновника Української Гельсінської Групи, письменника і ветерана Другої світової війни. Крім того, з’явились вулиці видатних українських дисидентів Сергія Набоки, Михайла Гориня, Михайла Осадчого.
• Потужним доповненням до героїчного ряду українських князів та гетьманів у назвах київських вулиць стали, відповідно, вулиці Князя Володимира Мономаха та Гетьмана Кирила Розумовського. Замість вулиці російського філософа і теоретика марксизму Плеханова з’явилась вулиця Бориса Мартоса – відомого українського громадського і політичного діяча, прем’єр-міністра УНР (1919).
• Відтепер маємо також вулиці на честь видатних науковців-медиків Академіка Возіанова та Зої Бутенко. А на Татарці, в історичній частині міста, з’явився провулок історика Анатолія Кудрицького, який присвятив Києву чимало своїх праць і досліджень.
• Ряд видатних діячів української культури у назвах київських вулиць поповнили акторка Оксана Вороніна та композитор і поет Мар’ян Гаденко. Сквер на розі вулиць Михайла Бойчука та Бастіонної нарешті набув ім’я композитора і легенди української естради Миколи Мозгового.

Що далі? Далі киян чекає ще так звана третя хвиля знеросійщення – голосування по 14 додаткових об’єктах, які нещодавно були на зборі пропозицій, а також ще один додатковий повторний раунд голосування по низці об’єктів з попередніх хвиль знеросійщення, які, у силу різних причин (переважно через незгоду родичів), неможливо було реалізувати. Це будуть по суті останні хвилі у процесі дерусифікації топоніміки Києва. Процес поступово добігає логічного закінчення.