Протягом минулого 2023 року Україна експортувала 44,8 млн тонн зернових, що на 16% більше, ніж у 2022 році. При цьому тенденція щодо виручки була зворотньою – вона скоротилася на 9% і склала 8,3 млрд дол. Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, передає
Така ситуація пов’язана з падінням Індексу цін ФАО на зернові культури, який у 2023 році знизився на 15%, стверджує експерт.
Найбільшими покупцями українського збіжжя традиційно стали країни Євросоюзу, Африки та Азії. При цьому, експорт зерна здійснбвався переважно до ЄС.
Дещо неочікувано, найбільшим імпортером українського зерна стала Іспанія, яка забезпечила 17,1% виручки українських компаній.
Другим став Китай з часткою у 13,9%.
Третім за обсягом виручки імпортером стала Румунія з часткою у 12,5 %.
Сукупно ці 3 країни забезпечили близько 44 % української виручки за експорт зернових у 2023 році.
За обсягами реалізації серед культур найбільше українські виробники поставли за кордон кукурудзи (26,4 млн тонн, на 6% більше показника 2022 року), пшениці (16,2 млн тонн, +44%) та ячменю (2,2 млн тонн, +1%).
Блокада кордону
Український експорт відбувається на тлі блокування найважливішого для цього кордону – українсько-польського. 9 лютого 2024 року польські фермери розпочали новий загальнонаціональний страйк і блокаду кордону з Україною, які триватимуть до 10 березня. Ініціатором виступила незалежна профспілка фермерів Солідарність. З 12 лютого вони перекрилии усі пункти пропуску на автошляхах, а з 20 лютого планують перекрити під’їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів. Головна вимога протестувальників – відмінити режим пільгової торгівлі з Україною і повернути дозвільну систему на ввезення товару в Польщу.
Проблеми на кордоні почалися ще 6 листопада 2023 року, коли польські транспортні компанії почали блокувати рух вантажівок біля трьох основних пунктів пропуску на українському кордоні: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Дорогуськ – Ягодин”. Однією з вимог було відновлення дозволів для українських перевізників, скасованих за угодою з ЄС до 30 червня 2024 року.
З 6 січня в Польщі було відновлено рух вантажівок до прикордонного пункту пропуску “Медика – Шегині”. Три інші пункти пропуску були відкриті 17 січня, а саме “Дорогуськ – Ягодин”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Корчова – Краківець”.
У Румунії 13 та 14 січня місцеві фермери блокували рух українських вантажівок через пункт пропуску “Сірет”, а 15 січня розпочалося блокування пункту “Вікову-де-Сус”. 18 січня румунські фермери почали блокаду КПП “Дякове – Халмеу”. Проте станом на 20 січня ці пункти пропуску були відкриті.
Режим пільгової торгівлі і його противники
Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобалося надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагала від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.
Наприкінці січня 2024 року Єврокомісія фактично повернула квоти на деякі українські товари. Вона продовжила на рік дію спеціального пільгового режиму з Україною, однак встановила спеціальні умови та запобіжники для деяких товарів.
Зокрема, щоб “стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів у 2022-2023 роках”, в Євросоюзі вигадали механізм “екстреного гальмування” для трьох продуктів: м’яса птиці, яєць і цукру.
На практиці це означає встановлення квоти на рівні середнього обсягу експорту 2022-2023 років, перевищення якої означатиме автоматичне застосування до продукції імпортного тарифу.
Далі це рішення мають схвалити Європарламент і Рада ЄС.
Таким чином рішення ЄК практично повертає квоти на деяку українську продукцію, нехай навіть на середньостатистичному рівні українського експорту. Однак навіть таке компромісне рішення не влаштовує польську профспілку фермерів “Солідарність”.