До Держаудитслужби надійшов запит від правоохоронних органів щодо необхідності провести перевірку державних закупівель компаніями, пов’язаними із фірмами родини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та його сина Романа. Про це повідомила Комерсант український голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.
Як відомо, Ігоря та Романа Гринкевичів підозрюють у корупційних схемах на оборонних закупівлях.
“Ми отримали від правоохоронців запит щодо проведення додаткових заходів державного фінансового контролю. Загалом мова йде про 23 перевірки закупівель у кейсі Гринкевича”,
– розповіла Алла Басалаєва.
Вона пояснила, що правоохоронні органи досить часто залучають фахівців Держаудитслужби для проведення вузькоспеціаліазованого та об’єктивного дослідження фінансових операцій щодо яких триває слідство.
Справа Гринкевича
29 грудня 2023 року правоохоронці затримали львівського бізнесмена і одного з найбільших постачальників Міноборони Ігоря Гринкевича, який намагався дати хабар одному з керівників ДБР (Державного бюро розслідувань).
На початку 2024 року працівники Державного бюро розслідувань повідомили бізнесмену про підозру у розкраданні грошей на потреби військових.
Тоді ж у соціальних мережах почала ширитися інформація, що син бізнесмена – Роман Гринкевич – інвестує великі гроші в кар’єру майбутньої дружини Соні Морозюк та подарунки для неї, і це можуть бути кошти його батька.
Сам Роман Гринкевич у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства, а скандал назвав «замовним».
18 січня ДБР оголосило в розшук сина львівського бізнесмена. А вже 22 січня Романа Гринкевича було затримано в Одесі при спробі перетину кордону. Цього ж дня Печерський районний суд Києва арештував хлопця з можливістю внесення застави у 500 млн грн.
Наразі батько та син Гринкевичі продовжують сидіти у слідчому ізоляторі столиці.
Згідно з заявами ДБР, наразі затримані 5 осіб, а саме два Гринкевичі (батько та син) і три співробітники їхніх компаній. У середині січня 2024 року їм були повідомлені підозри у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України).
Злочинні дії було кваліфіковано як шахрайство, адже вони зорганізувалися з метою заволодіння чужим майном (коштами) через укладення низкою підконтрольних контрагентів із Міністерством оборони договорів щодо закупівлі товарів, зокрема одягу для військових. У результаті була поставлена продукція неналежної якості, яка не могла використовуватись за призначенням, що за кваліфікацією є обманом та зловживанням довірою.
Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича — останньою стала «Трейд лайнс рітейл». А дружина Гринкевича, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася з Львівської політехніки. Студенти вимагали відсторонити жінку від навчального процесу на період досудового розслідування справи щодо її чоловіка.
У справі Гринкевичів досі не фігурує жоден представник МОУ, попрти те, що з компаніями бізнесменів підписувались контракти та здійснювались авансові платежі.