У справі ДБР стосовно львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та його сина Романа щодо постачання форми Міноборони за контрактами не фігурують представники Міністерства оборони України. Згідно з заявами самого Державного бюро розслідувань, наразі затримані 5 осіб, а саме два Гринкевичі (батько та син) і три співробітники їх компаній. Водночас як стверджувало ДБР у своїй офіційній заяві, саме МОУ нібито сплачувало компаніям Гриневичів за товар, який ще не був поставлений. Із заявами ДБР у вказаному проваджені розбирався .
Заяви ДБР про фігурантів
Так, 17 січня 2024 року у заяві ДБР по “справі Гринкевичів” йшлося про те, що «п’яти членам злочинної організації повідомлено про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство)(ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України)“.
Мова про Ігоря Гринкевича, Романа Гринкевича та трьох керівників їх компаній, які й працювали з МО за контрактами та постачали військову форму.
Водночас жодного представника МОУ серед підозрюваних у вказаному провадженні досі немає.
Проте, ще 11 лютого 2024 року ДБР стверджувало, що Міноборони сплачувало компаніям Гринкевичів за форму, яку не було поставлено. Тобто здійснювало авансові платежі. Відповідно, хтось зі співробітників МО мав би приймати такі рішення та відпускати проплати на користь фірм львівського підприємця до моменту відвантаження товару.
“Щонайменше за 7 договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань”, – заявляли в ДБР.
Разом з тим, сьогодні вже про такі звинувачення на адресу МО геть не йдеться. Натомість за тиждень після наведеного вище повідомлення ДБР, 17 січня, в МОУ зробили свою заяву. Там вказали, що скерували до ДБР заяву “про визнання оборонного відомства потерпілою стороною“.
Судячи з дат, це сталося лише після того, як Ігор Гринкевич вже був затриманий, тоді як контракти МОУ на постачання військової форми з його фірмами ( «Трейд лайнс рітейл», «Будівельна компанія Сітіград» та «Будівельний альянс Монтажпроект») були укладені 23 лютого 2023 року, а завершилися 31 грудня 2023 року. Тобто, понад 10 місяців у МОУ заперечень до вказаних контрактів не було, скарг на нібито не поставлену форму чи на її неналежну якість – також. Такі публічні заяви збоку Міноборони, принаймні, відсутні й досі.
Викладені вище обставини могли стати причиною зміни кваліфікації у справі за підозрою Ігоря Гринкевича. Від початку інкримінована йому стаття ст. 191 КК України (розкрадання коштів МОУ) 16 січня була змінена ДБР на ст. 190 КК України (шахрайство), пише “Главком” з посиланням на текст відповідної постанови Бюро. Та ДБР своїх попередніх заяв, де МОУ звинувачено у переплатах, а Гриневич – саме у розкраданні коштів, не пояснює.
Наразі вже відомо, що військова форма за контрактами з фірмами львівського бізнесмена оплачувалося МОУ лише після того, як була поставлена Міноборони. Це засвідчив внутрішній аудит МО, проведений на вимогу міністра оборони Рустема Умєрова.
Днями також стало відомо про те, що ДБР арештувало майно сімʼї Гринкевича і хоче накласти арешти на активи колишньої нареченої Романа Гринкевича Соні Морозюк.
Справа Гринкевича
Ігоря Гринкевича завинувачують у тому, що його фірми поставили для ЗСУ неякісний одяг на 1,2 млрд грн.
Гринкевича затримали наприкінці минулого року, за версією слідства, під час спроби дати хабар одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Він начебто пропонував 500 тисяч доларів США за сприяння у поверненні арештованого майна. Наразі бізнесмен перебуває під вартою.
Син Романа Гринкевича також перебуває під вартою. Обом визначені багатомільйонні застави.
Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича — останньою стала «Трейд лайнс рітейл». А дружина Гринкевича, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася з Львівської політехніки. Студенти вимагали відсторонити жінку від навчального процесу на період досудового розслідування справи щодо її чоловіка.