У народних депутатів залишився тиждень, щоб доопрацювати до другого читання урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Хоча в профільному комітеті очікували надходження більше тисячі поправок, на 11 лютого їх було близько 350.
Законопроєкт подолав складний шлях до сесійної зали парламенту. 19 грудня Президент Володимир Зеленський повідомив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових пів мільйона українців. Тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтвердив: армія потребує поповнення. Але про його механізми говорити відмовився — це не справа армії. Вже 25 грудня уряд вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації. Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав наявність корупційних ризиків в урядовому законопроєкті. Документ повернули уряду на доопрацювання. Наприкінці січня Кабмін знову вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. 7 лютого документ вирішили підтримати в першому читанні.
Народний депутат Федір Веніславський, який працює у складі комітету з питань оборони, національної безпеки та розвідки, найбільшу кількість зауважень очікує до статей, які регулюють питання ротації та звільнення із Збройних сил. Про це він сказав 
На думку Веніславського, одним з важливих напрямків реформи мобілізаційного механізму має стати максимальна цифровізація документообігу.
“Однак, електронних повісток, скоріше за все, не буде”,
– сказав депутат.
Своє завдання він бачить у тому, щоб виключити із законопроєкту неконституційні механізми на кшталт арешту рахунків тих, хто ухиляється від мобілізації.
Серед запропонованих новацій: електронний кабінет військовозобов’язаного. Він має допомогти державі перейти від біганини з повістками до дистанційного інформування про необхідність прибути до територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК), їх дотепер за пострадянською звичкою називають військкоматами. В росії електронні повістки розсилаються через застосунок, який мають практично всі. І кримінальна відповідальність за неявку настає з моменту відправки повістки, не залежно від того, прочитав її адресат чи ні.
“Нам не обійтися без елементів примусу в цій справі, але не можна допустити арешту рахунків, майна або позбавлення водійських прав”,
– зазначив Веніславський, який є фаховим правником-конституціоналістом.
Про наявність в законопроєкті положень, які суперечать Конституції, на етапі обговорення акцентував Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець.
Раніше народна депутатка Анастасія Радіна виокремила три головні пункти законопроєкту, які потребують обов’язкового вдосконалення: порядок демобілізації тих, хто воював; відстрочка від призову тих, хто доглядає за інвалідом, а також відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного та неявку до ТЦК за повісткою. Законопроєкт визначає лише термін служби, після якого можна подати рапорт про демобілізацію — 36 місяців. А от коли командир має його задовольнити, закон не вказує. Тож залишається простір для зловживань. Також законодавцям доведеться визначити перелік документів для тих, хто доглядає за родичами-інвалідами. Адже чимало випадків, коли син призовного віку вивозить батьків-інвалідів, а потім вони повертаються додому самі. Важливою є і система примусу до ухилянтів. Перша версія законопроєкту рясніла пропозиціями репресій аж до арешту рахунків та позбавлення права кермувати автомобілем.
Оскільки документ з’явився невдовзі після заяви Президента про необхідність поповнення війська на пів мільйона людей, може виникнути уявлення ніби документ має на меті поповнення ЗСУ.
“Це не так. У нас і сьогодні є механізми мобілізації. В законопроєкті пропонують впорядкувати, встановити однакове, справедливе ставлення до всіх, хто може тримати зброю в руках і захищати країну”,
– зазначив у коментарі колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун.
Українські депутати обіцяють очистити законопроєкт від невиправданих репресивних інструментів. Генерал Ягун переконаний: закон працюватиме, якщо законодавець буде орієнтований на співробітництво з мобілізованими, а не на примус.
“Держава має враховувати побажання своїх захисників, має дати вибір. Перший такий досвід є — рекрутинговий центр у Львові. Його варто поширювати”,
– зазначив він.
Однак чимало питань, пов’язаних з мобілізацією, залишається поза законопроєктом. Зокрема так званий електронний сертифікат військовозобов’язаного, необхідний для того, аби держава знала про наявний людський ресурс для ведення війни. Про це сказав заступник голови профільного комітету Єгор Чернєв. Нині Міністерство оборони оперує лише приблизними цифрами, спираючись на власні, часто застарілі дані, а також більш точну інформацію податкового обліку. За словами пана Чернєва, прийняття закону не вирішить і проблем, пов’язаних із зловживаннями з боку представників ТЦК на вулицях міст: перевірки наявності військовооблікових документів — нормальне явище під час військового стану.
“ У випадку протиправних дій працівників ТЦК мають діяти інші закони”,
– вважає пан Чернєв. Не буде регулювати новий закон і роботу військово-лікарських комісій – порушення та зловживання в їхній роботі, на думку депутата Чернєва, мають розглядати правоохоронці і суди.
Заступниця голови профільного комітету Мар’яна Безугла, яка відзначається медійною активністю, відмовилася коментувати перебіг роботи над документом та найбільш дискусійні питання. А співробітник апарату комітету в розмові не під запис зазначив: правники, які працюють над законопроєктом, називають документ “дуже сирим”, і за тиждень до другого читання в комітеті ніхто не має чіткого уявлення в якому вигляді він потрапить до сесійної зали.
Автор: Анвар Деркач.