Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відмовився від зустрічі на українсько-польському кордоні із Президентом України Володимиром Зеленським. Про це він сказав сьогодні на пресконференції, повідомляє з посиланням на RMF24.
Учора Президент України Володимир Зеленський закликав польських лідерів зустрітися на кордоні з ним та українською делегацією задля вирішення ситуації з блокуванням українського експорту. Польський прем’єр уникнув прямої відповіді Зеленському. Натомість він сказав, що про зустріч уже домовилися. І вона має відбутися більш ніж через місяць:
“Ще в Києві я домовився, що 28 березня у Варшаві відбудеться зустріч урядів Польщі та України”.
Водночас Туск наголосив, що захищатиме права “польських фермерів”.
“Ми будемо шукати захисні рішення для польських фермерів, як внутрішніми методами, шляхом використання національних фондів, так і шляхом подальших переговорів з Україною та європейськими інституціями, щоб негативні наслідки лібералізації торгівлі з Україною були менш серйозними та максимально їх усунули. як можна. Тут на мене можуть розраховувати польські фермери“,
– заявив польський прем’єр.
За його словами, уряд хоче встановити лінію компромісу та домовленості з протестуючими фермерами, які б їх влаштовували та дозволяли припинити протести.
Також Туск наголосив, що варто дуже чітко розділити аграрне питання і оборонну допомогу Україні. Кордон повинен пропускати усе, що стосується оборони, заявив польський прем’єр:
“[Ми маємо на] 100 відсотків гарантувати, що військова допомога, техніка, боєприпаси, гуманітарна та медична допомога надійдуть українській стороні без затримок. Ми включимо пункти пропуску з Україною та зазначені ділянки доріг і залізничних колій до переліку критичної інфраструктури. Це справа найближчих кількох годин”.
Блокада кордону
9 лютого 2024 року польські фермери розпочали новий загальнонаціональний страйк і блокаду кордону з Україною, які триватимуть до 10 березня. Ініціатором виступила незалежна профспілка фермерів “Солідарність”. Починаючи з 12 лютого, вони планують перекрити усі пункти пропуску. Головна вимога протестувальників – відмінити режим пільгової торгівлі з Україною і повернути дозвільну систему на ввезення товару в Польщу.
Проблеми на кордоні почалися ще 6 листопада 2023 року, коли польські транспортні компанії почали блокувати рух вантажівок біля трьох основних пунктів пропуску на українському кордоні: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Дорогуськ – Ягодин”. Однією з вимог було відновлення дозволів для українських перевізників, скасованих за угодою з ЄС до 30 червня 2024 року.
З 6 січня в Польщі було відновлено рух вантажівок до прикордонного пункту пропуску “Медика – Шегині”. Три інші пункти пропуску були відкриті 17 січня, а саме “Дорогуськ – Ягодин”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Корчова – Краківець”.
У Румунії 13 та 14 січня місцеві фермери блокували рух українських вантажівок через пункт пропуску “Сірет”, а 15 січня розпочалося блокування пункту “Вікову-де-Сус”. 18 січня румунські фермери почали блокаду КПП “Дякове – Халмеу”. Проте станом на 20 січня ці пункти пропуску були відкриті.
Наразі блокада кордону триває – “польські фермери” перекрили рух вантажівок на шести пропускних пунктах. У чергах, за повідомленням ДПСУ, знаходиться понад 2500 фур.
Тим часом, Польща уже ввела ембарго на українське зерно, повідомив заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак.
Міністр розвитку та технологій Польщі Кшиштоф Гетьман, у свою чергу, заявив, що Польща може ввести ембарго на усю українську сільськогосподарську продукцію.
Режим пільгової торгівлі і його противники
Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобалося надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагала від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.
Українська сторона намагалася домовитися з “проблемними” країнами”. Зокрема, 26 січня Кабмін ухвалив постанову, яка вдосконалює правила експорту окремих видів сільськогосподарської продукції. Згідно з нею, підприємство може бути виключене із переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, якщо порушить ці правила.
Наприкінці січня 2024 року Єврокомісія фактично повернула квоти на деякі українські товари. Вона продовжила на рік дію спеціального пільгового режиму з Україною, однак встановила спеціальні умови та запобіжники для деяких товарів.
Зокрема, щоб “стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів у 2022-2023 роках”, в Євросоюзі вигадали механізм “екстреного гальмування” для трьох продуктів: м’яса птиці, яєць і цукру.
На практиці це означає встановлення квоти на рівні середнього обсягу експорту 2022-2023 років, перевищення якої означатиме автоматичне застосування до продукції імпортного тарифу.
Таким чином рішення ЄК практично повертає квоти на деяку українську продукцію, нехай навіть на середньостатистичному рівні українського експорту. Однак навіть таке компромісне рішення не влаштовує польську профспілку фермерів.
Рішення схвалили посли ЄС. Черга – за Європарламентом.