Для України 2024 рік стане вирішальним та турбулентнішим за попередній. Невід’ємною складовою подальшого розвитку подій в російсько-українській війні є підтримка з боку Сполучених Штатів. Подальшу стабільність у цій галузі вирішать вибори президента у США, які заплановані на листопад цього року. На посаду лідера претендують дві ключові кандидатури – чинний президент від демократичної партії Джо Байден, та його опонент – республіканець Дональд Трамп. Останній відкрито виступає проти надання фінансової допомоги Україні. Натомість, дані видання The Economist від 21 березня свідчать, що, за результатами соціологічних опитувань, Байден вперше від серпня минулого року випереджає Трампа. Так, діючий президент набирає на один відсоток більше за Трампа. У середньому, показники у чинного американського президента вказуються на рівні 45% проти 44% у його попередника.
В інтерв’ю Комерсанту українському Голова “Інституту Американістики”, аналітик “Інтерньюз-Україна” Владислав Фарапонов розповів, чого варто чекати українцям від США цьогоріч та чи дійсно у випадку тріумфа республіканців Трамп буде “найгіршим сценарієм” для України.
“Було уже три Трампи. Президента Трампа-2024 ще ніхто не бачив”
Владиславе, ми бачимо, як два потужних та авторитетних політика змагаються за крісло президента. Чи можна вже зараз прогнозувати, хто ж таки стане переможцем у цих перегонах і боротьбі за симпатію та прихильність більшої частини американців?
Ще дуже рано про це говорити, навіть якщо взятися аналізувати соціологічні дані. В опитуваннях присутні кандидати, які точно не будуть балотуватися. Тому поки треба дивитися на primaries (передвиборча кампанія – ред.), а не щодо загальних виборів. Зараз в обох – і у Дональда Трампа, і у Джо Байдена є високі шанси отримати номінацію – тобто, перемогти на primaries. Загальні вибори – то окрема, поки що невідома історія, яка стане зрозумілою десь наприкінці липня – на початку серпня. Ось тоді можна буде дивитися на опитування або на так звані general elections (президентські вибори – ред.). До липня варто спостерігати за номінаціями від партії – тобто за тим, хто домінує, хто стає кандидатом і так далі.
Зараз зарано стверджувати, хто остаточно переможе.
Трамп — це справді такий поганий сценарій для України як багато хто звик вважати?
Складне питання. Все ж, некоректно говорити чи думати, що президент Сполучених Штатів, або ж кандидат у президенти Сполучених Штатів може бути найгіршим варіантом. Наші країни мають тривалу історію відносин, серйозної допомоги та підтримки. Багато хто вважає навпаки, що саме при Трампі Україна отримала летальну зброю – це є правдою. Хоча Трамп у 2020 році, Трамп у 2016 році, і Трамп у 2024 році – це три різні людини. Якою буде версія 2024 року – до кінця не зрозуміло. З одного боку він каже, що хоче завершити війну. З іншого, що допомогу потрібно надавати в кредит. Дуже протилежна риторика, щоб зрозуміти і передбачити дії. Можливо не треба передбачати, треба працювати та однаково рівновіддалено ставитися до всіх кандидатів.
Зрозуміло, що коли є існуючий рівень співпраці за останні 2 роки – є ризик того, що це зменшиться. Але це нормально. Так само, це працює і в європейських країнах. Але треба розуміти, що не все у Сполучених Штатах залежить від однієї людини. І Трамп це зрозумів під час свого президентства. Якщо він стане президентом, то знову зіткнеться з проблемою та системою, яка має назву “система стримувань та противаг”. Тобто це вплив Конгресу – незрозуміло, яким буде його склад. Адже обираються обидві палати Конгресу, на третину оновлюються сенати, повністю переобираються Палати представників. Тому багато теж буде залежати від Конгресу та від того, хто контролюватиме обидві Палати. І, власне, тоді можна буде говорити – чи є Трамп найкращим чи найгіршим сценарієм.
Дональд Трамп казав, що “нібито може завершити війну в Україні за 24 години”. Яким чином, на вашу думку, він міг би це зробити?
Звісно, це елемент передвиборчого популізму. Складно завершити війну, яка триває вже не один рік, за 24 години. Її завершити одномоментно неможливо, бо росія декларує, що хоче миру, а насправді ні, і т.д. Але Трамп сподівається, що така риторика йому дозволить привернути увагу республіканців, які не розуміються на всіх складнощах і тонкощах, і тим самим перетворити їх з опонентів Байдена на своїх прихильників. Це виглядає приблизно так. На передвиборчих зустрічах, які проходять із Трампом, у нього багато запитують: “Так ви будете допомагати Україні десятками мільярдів доларів?”. Він каже: “Ні. Треба взагалі війну завершувати. Треба, щоб Україна брала гроші в кредит”. І звісно,це чистий популізм. Бо тут же не обговорюються складні механізми, а просто: “Так ви за те, щоб американцям більше лишалося?” – Трамп каже: “Звісно, звісно, я саме за це”. Насправді, поки від нього немає жодного конкретного плану, я би не сприймав цю ініціативу занадто серйозно. Це більше схоже на спробу захопити аудиторію.
Повертаючись до політики чинного президента США. Чи бачите ви в правлінні Джо Байдена, назвемо це, “прогалини”? До речі, The Guardian писало, що американці вважають, ніби він погано справляється з економічними проблемами. Це дійсно так, на ваш погляд? І чи може це вплинути на його успіх у цій кампанії?
Феномен кількох років після пандемії: американці почали витрачати так само, як і раніше, а іноді навіть більше. Але при цьому вони говорять в опитуваннях, що економіка не розвивається, тому що є природні процеси, такі, як інфляція, наприклад, і так далі. Насправді, це такий собі парадокс, що формально або номінально економічні показники зростають, але не так швидко, щоб люди це відчули і висловилися про це в опитуваннях. Тому і таке діаметрально протилежне бачення економіки і того, як це можна трактувати. В опитуваннях про стан економіки найгірше висловлюються республіканці, що, звісно, зрозуміло, тому що в Білому домі президент демократ.
“Трамп не зможе скасувати безпекову угоду з США”
На останній прес конференції, яка відбулася 25 лютого, президент Володимир Зеленський заявив, що безпекова угода України з США матиме конкретику щодо виділення коштів, на чому наполягав Київ на фоні викликів для США. Його пряма мова звучала так: “У нас є деякі кроки – це гарантії безпеки. Там зʼявилася дуже серйозна конкретика щодо грошей. Ми не просто так наполягали на цій конкретиці, тому що бачимо виклики в Сполучених Штатах. Але розраховую на те, що США залишаться лідерами демократії у світі”.
Тобто, якщо цю угоду підпишуть за каденції президента Джо Байдена – вона, відповідно, матиме юридичну силу. Але відомо, що риторика Трампа полягає у тому, щоб зменшити допомогу Україні. Виникає питання: якщо Трамп стане лідером, чи може він створити ʼштучні обставиниʼ, щоб заблокувати ці ініціативи?
Ну, насправді, таких механізмів у Трампа фактично не буде. Тобто, якщо підпишуть цю угоду, а ще якщо її раптом ратифікують в обох парламентах, тобто в Конгресі і у Верховній Раді, то взагалі це буде точка неповернення. Тобто, сенс цих, якраз, безпекових угод, у тому, що це робить підтримку України не теоремою, яку треба постійно доводити новому скликанню Конгресу, новій адміністрації і так далі. А це аксіома, з якою треба рахуватися. Тут у Трампа майже не буде механізмів це скасувати. І це одна з причин, я думаю, чому саме зі Сполученими Штатами Україна наполягає саме на такому форматі співпраці.
Палата представників Конгресу США пішла на канікули 15 лютого, які тривали до 28 лютого. Тоді Спікер Майк Джонсон не виніс на голосування законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, пославшись на “інші пріоритети”. У Білому домі заявили, що Джонсон “завдає шкоди національній безпеці США і такий крок лише посилить проблеми”. А сам президент США Джо Байден у соцмережі Х писав: “Нездатність підтримати Україну в цей критичний момент ніколи не буде забута”.
У вівторок, 27 лютого, Джо Байден провів у Білому домі зустріч зі спікером Палати Представників Майком Джонсоном, та низкою високопоставлених законодавців. Переговори, серед іншого, стосувалися надання допомоги Україні. Чи зрушить ця зустріч з місця питання надання допомоги?
Перше, що дійсно кидається в очі – це те, що обидві сторони вийшли до преси. Вже є і реакція американських ЗМІ на це. Це не була просто зустріч спікера Палати із президентом. Це була зустріч, фактично, ключової частини адміністрації, тому що на зустрічі була, наприклад, і Віцепрезидентка Камала Харріс, і інші представники адміністрації. Серед республіканців на брифінгу були, зокрема, і керівники декількох комітетів. Тобто, насправді, зустріч була у більш широкому складі. І це говорить про те, що насправді є проблема. Тому що вже пів року це обговорюють. Але той факт, що взагалі така кількість людей, які дуже зайняті, дуже амбіційні, все ж таки, знайшли можливість поговорити – вселяє оптимізм. Тому що до цього вони тривалий час не говорили так напряму. І Палата представників взагалі 2 тижні була на канікулах. Якщо ви пригадуєте промову Джо Байдена після смерті Навального, то він там якраз звинуватив спікера Джонсона у тому, що він, по суті, відправив представників на канікули. Тобто, у них дуже складні відносини. І сторони це визнають.
Проте казати, що ці відносини зайшли у глухий кут – я думаю, що все ж таки, рано. Тому що це складний виборчий рік, складні політичні обставини, політичні перемовини. Частиною цих перемовин стала заміна спікера у республіканців, які контролюють нижню палату Конгресу. Тому воно так складно йде. Але повторюсь, той факт, що сторони, все ж таки, зустрілися, станом на зараз, перед виходом представників палати з канікул – вселяє оптимізм. Адже вже є голосування по цьому законопроєкту. Він вже пройшов одну палату Конгресу. Нам треба голосування в обох палатах, щоб президент зміг цей законопроєкт підписати.
Для того, аби законопроєкт проголосували в обох палатах, його необхідно винести на голосування, чого не робить спікер Палати представників Майк Джонсон. Бачимо, що зараз члени Демократичної партії США готові підтримати ідею надання допомоги Україні у кредит. Видання The Hill пише, що “це необхідно, щоб вийти з глухого кута”. Так само, Politico інформувало щодо республіканців, які всерйоз розглядають оформлення частини допомоги Україні у кредит.
У своїх останніх заявах Джонсон обіцяє не зволікати з розглядом допомоги союзникам США. Але такі слова вже лунали раніше. Тож, що може вплинути на його позицію?
Тут є декілька опцій. І перша – це представлення нової ініціативи, яка б задовольнила вимоги ультраправих, зокрема, республіканців, і до думки яких мусить дослухатися Джонсон: щодо адміністрування кордону, щодо так званих міграційних правил. Демократи і без цього запропонували достатньо компромісний варіант, але Джонсон наполягає на тому, що їм треба ще більше йти на поступки, і так далі. Тобто, вони намагаються отримати кращу переговорну позицію. Інший варіант – ухвалення існуючого законопроєкту, потім розгляд ще раз, окремо, змін до міграційних правил. Тобто, по суті, це те, що пропонувала адміністрація Байдена. Республіканці чомусь вирішили, що Білий Дім, не захоче, скажімо, говорити зі своїми однопартійцями у Конгресі про те, що наступні місяці до виборів, що ініціатива щодо адміністрування кордону може бути підтримана. Республіканці дуже вхопились за цю можливість – просунути все в одному законопроєкті. І у підсумку сталося те, що вже пів року це обговорюється, та просунулось аж на одне голосування, в одній із Палат Конгресу.
Розмовляла Єлизавета Несвіт