Суд залишив Гринкевича під вартою із заставою у 429 млн грн

22 Лютого 16:40

Апеляційний суд м. Києва не задовольнив скаргу адвокатів Ігоря Гринкевича. Бізнесмена залишили під вартою без зменшення суми застави, повідомляє кореспондент із зали суду.

Суд першої інстанції, нагадаємо, відправив бізнесмена під варту із можливістю внесення застави у 429 млн 440 тис. грн.

Адвокати обвинуваченого під час засідання назвали це рішення незаконним і необґрунтованим, а висновки суду першої інстанції – помилковими.

Вони вказали на те, що Гринкевич не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення йому про підозру було здійснено неуповноваженим органом. За версією захисту, Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає, що ця справа має бути підслідною ДБР. А рішення прокурора про підслідність у справі взагалі відсутнє.

Також адвокати наголошували що за жодними контрактами компаній Гринкевича із МОУ не було 100% передоплати.

Прокурори не погодилися із твердженням про порушення вимог КПК щодо визначення підслідності у справі. Обґрунтовуючи позицію про необхідність залишення його під вартою, вони вказали на тяжкість інкримінованого Гринкевичу правопорушення і ризики того, що бізнесмен буде переховуватись від слідства.

Суд вислухав сторони і залишив без змін рішення суду першої інстанції. Бізнесмен залишиться під вартою, а сума застави складатиме 429 млн 440 тис. грн.

Справа Гринкевича

Ігоря Гринкевича завинувачують у тому, що його фірми поставили для ЗСУ неякісний одяг на 1,2 млрд грн.

Бізнесмена затримали наприкінці минулого року під час спроби дати хабар одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Він начебто пропонував 500 тисяч доларів США за сприяння у поверненні вилученого у нього майна.

Згідно з заявами ДБР, наразі затримані 5 осіб, а саме два Гринкевичі (батько та син) і три співробітники їхніх компаній. У середині січня 2024 року їм були повідомлені підозри у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України).

Злочинні дії було кваліфіковано як шахрайство, адже вони зорганізувалися з метою заволодіння чужим майном (коштами) через укладення низкою підконтрольних контрагентів із Міністерством оборони договорів щодо закупівлі товарів, зокрема одягу для військових. У результаті була поставлена продукція неналежної якості, яка не могла використовуватись за призначенням, що за кваліфікацією є обманом та зловживанням довірою.

Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича — останньою стала «Трейд лайнс рітейл». А дружина Гринкевича, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася з Львівської політехніки. Студенти вимагали відсторонити жінку від навчального процесу на період досудового розслідування справи щодо її чоловіка.

У справі Гринкевичів досі не фігурує жоден представник МОУ, попрти те, що з компаніями бізнесменів підписувались контракти та здійснювались авансові платежі.

Остафійчук Ярослав
Редактор