Польські фермери, які проводять акцію протесту на кордоні проти українського експорту, 11 лютого висипали частину зерна з кількох українських фур на одному з пунктів пропуску. Про це повідомив польський портал farmer.pl, передає
На пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ” через перекриття дороги утворилася черга з фур довжиною в 25 км, повідомляють журналісти. Агресивні протестувальники відкрили три причепи українських вантажівок, від чого зерно висипалося на дорогу. Водії цих машин розвернулися і поїхали назад на територію України.
Протестувальники стверджують, що відібрали проби цього зерна та надішлють їх на перевірку на вміст заборонених речовин.
Видання стверджує, що ситуація була досить напруженою, водії фур намагалися вийти назустріч фермерам для з’ясування стосунків, однак поліція не допустила їх до протестувальників. З сьогоднішнього дня польські фермери планують перекрити усі пункти пропуску на кордоні з Україною.
Блокада українських кордонів
Економіка України зазнала втрат у розмірі понад 1,5 мільярда євро через припинення діяльності на пропускних пунктах західних кордонів протягом останніх двох місяців.
Зазначимо, що 6 листопада польські транспортні компанії почали блокувати рух вантажівок біля трьох основних пунктів пропуску на українському кордоні: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Дорогуськ – Ягодин”. Однією з вимог було відновлення дозволів для українських перевізників, скасованих за угодою з ЄС до 30 червня 2024 року.
З 6 січня в Польщі було відновлено рух вантажівок до прикордонного пункту пропуску “Медика – Шегині”. Три інші пункти пропуску були відкриті 17 січня, а саме “Дорогуськ – Ягодин”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Корчова – Краківець”.
У Румунії 13 та 14 січня місцеві фермери блокували рух українських вантажівок через пункт пропуску “Сірет”, а 15 січня розпочалося блокування пункту “Вікову-де-Сус”. 18 січня румунські фермери почали блокаду КПП “Дякове – Халмеу”. Проте станом на 20 січня ці пункти пропуску були відкриті.
Режим пільгової торгівлі і його противники
Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобалося надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагала від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.
Українська сторона намагалася домовитися з “проблемними” країнами”. Зокрема, 26 січня Кабмін ухвалив постанову, яка вдосконалює правила експорту окремих видів сільськогосподарської продукції. Згідно з нею, підприємство може бути виключене із переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, якщо порушить ці правила.
Наприкінці січня 2024 року Єврокомісія фактично повернула квоти на деякі українські товари. Вона продовжила на рік дію спеціального пільгового режиму з Україною, однак встановила спеціальні умови та запобіжники для деяких товарів.
Зокрема, щоб “стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів у 2022-2023 роках”, в Євросоюзі вигадали механізм “екстреного гальмування” для трьох продуктів: м’яса птиці, яєць і цукру.
На практиці це означає встановлення квоти на рівні середнього обсягу експорту 2022-2023 років, перевищення якої означатиме автоматичне застосування до продукції імпортного тарифу.
Далі це рішення мають схвалити Європарламент і Рада ЄС.
Таким чином рішення ЄК практично повертає квоти на деяку українську продукцію, нехай навіть на середньостатистичному рівні українського експорту.