Що відомо про Сирського: військова кар’єра, декларація, скандали
8 Лютого 21:17
Генерал-полковник Олександр Сирський призначений новим головнокомандувачем Збройних сил України. з’ясував, що відомо про біографію і бойовий шлях нового головкома ЗСУ.
Питання щодо змін у керівництві Збройних Сил України довгий час було предметом суперечок і чуток, з офіційними заявами про відставку та їх подальшим спростуванням. Сьогодні ввечері президент Володимир Зеленський провів зустріч із Головнокомандувачем Валерієм Залужним, під час якої висловив подяку генералові за його службу та оголосив про зміну на посаді керівника ЗСУ.
У вечірньому зверненні президент підтвердив призначення нового Головнокомандувача – Олександра Сирського, який замінить Валерія Залужного.
Хто такий Олександр Сирський
Освіта та військова кар’єра Сирського

Генерал-полковник Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року у селі Новинки Володимирської області РРФСР.
У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень), у 2005 році — Національну академію оборони України (оперативно-стратегічний рівень) із золотою медаллю.
Сирський пройшов всі етапи служби в армії – від командира взводу до заступника начальника Генштабу ЗСУ. На початку 2000-х Сирський командував 72-ю механізованою дивізією у місті Біла Церква. У 2013 році обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ, відповідав за співпрацю з НАТО. Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі Північно-Атлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.
Який бойовий шлях Сирського в АТО/ООС

Під час бойових дій з рф на сході України, Олександр Сирський виступав у ролі начальника штабу АТО. Він взяв участь у важливих боях за Дебальцеве взимку 2015 року, спільно з начальником Генерального штабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджав до самого міста.
Сирський був активно залучений у керівництво бойовими діями у Вуглегірську, селі Рідкодуб, а також у невдалій спробі відбити Логвинове. Він координував вихід українських військових з Дебальцева, а його командування було пов’язано із підривами можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Проте через невдалий підхід керівника сектора багато підривів не були виконані, що призвело до захоплення супротивником переправ. Група “Барс”, сформована Сирським, відігравала ключову роль у прикритті виходу ЗСУ з Дебальцевого.
За участь у боях на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а згодом отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2016 році він очолював Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ, координуючи операційні дії різних силових структур на Донбасі. У 2017 році Сирський став командиром Антитерористичної операції на сході України, яку пізніше замінила Операція об’єднаних сил.
З 6 травня до 5 серпня 2019 року він виконував обов’язки командувача Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ.
З 5 серпня 2019 року Сирський став командувачем Сухопутних військ Збройних сил України, представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня.
Призначений генерал-полковником з 23 серпня 2020 року.
Повномасштабна війна з рф

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Олександр Сирський перебував в епіцентрі бойових дій. Зокрема, він очолив оборону Києва у березні-квітні 2022 року. Під його керівництвом вдалося відігнати окупантів від столиці.
За успішну оборону Києва був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року удостоєний звання Герой України.
У вересні 2022 року Олександр Сирський керував контрнаступом ЗСУ у Харківській області, внаслідок якого було звільнено сотні населених пунктів.
До сьогодні Сирський був відповідальний за операційну зону Східного угруповання військ – територія від Куп’янська (Харківська область) до Бахмута (Донецька область).
Суперечки із Залужним через Бахмут

За рядом повідомлень, Олександр Сирський та Валерій Залужний різнилися в поглядах на стратегічні дії щодо міста Бахмут. Розходження почалося ще взимку 2023 року та продовжувалося влітку та восени того ж року, коли обидва генерали відігравали ключові ролі в битві під Бахмутом.
Олександр Сирський, який керував східним угрупуванням військ у 2023 році, взяв на себе відповідальність за бої на найгарячіших ділянках фронту, зокрема під Бахмутом.
Влітку 2023 року під час нарад з американськими стратегами, як повідомляв New York Times, Залужний отримав рекомендації зосередити зусилля на південному напрямку та утриматися від розпорошення ресурсів між південним та східним напрямками. Згідно з інсайдерською інформацією, Залужний погодився із цією стратегією. Однак війська України продовжили наступальні операції за Бахмут, прихильником яких виступав сам Сирський.
Нагороди, відзнаки Сирського
Орден Богдана Хмельницького III ст. Сирський отримав 14 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році Зеленський надав Сирському звання Героя України – указ № 213/2022 був підписаний 5 квітня.
“За особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України постановляю: Присвоїти звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” СИРСЬКОМУ Олександру Станіславовичу – генерал-полковнику”,
– йдеться в документі.

За час повномасштабної війни Сирський зібрав чи не найбільше держнагород серед найвищого генералітету:
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України
- Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі
- Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Сім’я Сирського
Дружина – Харченко Тамара Іванівна. Дружина генерала працює у Державній фіскальній службі України головним інспектором. У подружжя є двоє синів.
Декларація Сирського
У Реєстрі декларацій приховані декларації військовослужбовців, мобілізованих, членів їхніх сімей, а також осіб, чиї родичі перебувають на тимчасово окупованих територіях. Тому даємо інформацію про останню декларацію за 2018 рік, яка є в ЗМІ.
За 2018 рік Сирський задекларував 646 тис. гривень доходів, 10 тис. доларів готівки і 178 тис. гривень на банківських рахунках.
Серед доходів Сирський вказав 632 тис. гривень зарплати на основному місці роботи в Генеральному штабі, 6 350 гривень соціальної допомоги учасникам АТО, 1 265 гривень разової грошової допомоги від Генштабу, 6 350 – подарунок у негрошовій формі.
На рахунках у “Державному експортно-імпортному банку” в нього є 80 тис. гривень, у ПриватБанку – 85,4 тис. гривень, в Ощадбанку – 12,5 тис. гривень.
Дружина Сирського Тамара Харченко задекларувала 17,8 тис. гривень доходів, його тесть Іван Харченко – 32,5 тис. гривень пенсії.
Сирський володів земельною ділянкою площею 1 000 кв. м у Київській області та користувався службовою квартирою в Києві, наданою Міністерством оборони.
У подружжя в Шамраївці Київської області було 2 земельні ділянки площею 2 015 кв. м і 467 кв. м і будинок площею 152,9 кв. м.
У нього був автомобіль Renault Megan 2017 року випуску за 611 тис. гривень, у тестя – ВАЗ 21074 2002 року випуску за 21,7 тис. гривень.
Також в об’єктах незавершеного будівництва у Сирського вказано паркомісце площею 13,7 кв. м у Києві.
Скандали
У грудні 2020 року на території штабу командування Сухопутних військ ЗСУ з’явився невеличкий меморіал, призначений для вшанування військових, які стоять на захисті незалежності України в зоні операції Об’єднаних сил на Донбасі. Ініціатором створення пам’ятника став командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.
У соціальних мережах було помічено, що зображені на пам’ятнику три вояка можуть мати схожість з реальними особами. Зокрема, одного із них користувачі визнали схожим на командувача Об’єднаними силами Сергія Наєва, іншого – на командувача Сухопутними військами Олександра Сирського. Третій вояк, що був танкістом, визнали як схожого на президента Володимира Зеленського.
Реакція частини громадян була негативною, українці писали гнівні коментарі. В подальшому у мережі з’явилися карикатури та критичні висловлювання щодо Зеленського, Міністерства оборони та керівництва Сухопутними військами. Втім, хвиля обурення не прояснила, чи дійсно обличчя військових було намальоване за портретами генералів та президента, і як це могло трапитися.


Зазначимо, що видання The Washington Post писало, що серед рядових солдатів особливо не люблять Сирського, якого багато хто вважає командиром радянського зразка, який надто довго тримав війська під вогнем у Бахмуті, коли Україна мала відійти.
“Це персонаж типу генерала Паттона. У нього в організмі немає гена людських ресурсів”,
— сказала особа наближена до Зеленського.
Відставка Залужного
Близько тижня тому у мережі почали розповсюджувати чутки про те, що президент України, нібито, вирішив відправити у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Як зазначає видання The Washington Post, відхід Залужного, однієї з найпопулярніших фігур в українському суспільстві, може вплинути на моральний стан військ і похитнути довіру західних донорів, оскільки військові України намагаються відбити наступаючі російські сили. Але будь-який крок США щодо оскарження рішення Зеленського, може розглядатися як надання неправомірного впливу.
Реакція
Інформація про імовірне звільнення Залужного спричинила справжнє обурення в мережі, і це було досить очікувано, зважаючи на рейтинги Головнокомандувача. Подейкують, саме тому Президент Зеленський вирішив відкласти підписання відповідного указу. Однак якщо народ одностайно на боці Залужного, то народні обранці намагаються підходити до питання більш зважено.
Історія протистояння
Про протистояння між Верховним Головнокомандувачем Володимиром Зеленським і Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним говорять чи не з самого початку повномасштабного російського вторгнення. За чутками, Зеленський бачить у Залужному конкурента з огляду на популярність останнього в народі. За результатами опитування громадської думки, оприлюдненими Київським міжнародним інститутом соціології 18 грудня 2023 року, Валерію Залужному довіряють 88% українців, у той час як Зеленському – 62%.
Неприязнь Зеленського до Залужного начебто вийшла на новий рівень після того, як Залужний опублікував власну статтю у The Economist в листопаді минулого року. У статті головнокомандувач писав, що українська армія вперлася у стелю технологій, наданих їй партнерами, і поточний момент на фронті відповідає нинішній технологічній перевазі над ворогом. Він також дав обережний прогноз на 2024 рік, сказавши, що, швидше за все, красивого і глибокого прориву не буде, а натомість буде зберігатися рівновага нищівних руйнувань і втрат. У Зеленського негативно віднеслися до вказаної статті, а сам президент пізніше сказав на пресконференції, що чекає від армійського командування “дуже конкретних речей на полі бою”.
Між двома головнокомандувачами начебто постійно виникають розбіжності щодо конкретних дій на фронті. До прикладу, за інформацією низки ЗМІ, Залужний начебто вважав, що немає сенсу такою дорогою ціною утримувати Бахмут, однак Зеленський думав інакше.