Учора Президент України Володимир Зеленський та українське МЗС повідомили, що глава держави “погодив” кандидатуру Залужного на посаду посла у Великій Британії. Це повідомлення розбурхало українську блогосферу. Комерсант український зробив коротку підбірку реакції блогерів, лідерів думок та звичайних користувачів на цю подію.
“Заслання”???
Однією з найпопулярніших версій у соцмережах залишається версія про “заслання” – таким чином Зеленський начебто прибирає конкурента з політичного життя країни перед президентськими виборами.
“Технічно…)”
– лаконічно висловилася про це народна депутатка, голова комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар.
Трохи менш лаконічно і дещо загадковіше висловилася одіозна представниця монобільшості в парламенті Мар’яна Безугла. Раніше вона жорстко критикувала Залужного і відверто раділа його зняттю з посади головнокомандувача. Тож у її дописі можна побачити дуже їдкий сарказм, але, схоже, вона погоджується, що призначення Залужного послом свідчить про “заслання”:
“Послом — це у нас хороша вже традиція. Успіхів!”
Публіцист Віталій Портников натомість вважає, що турбулентність воєнного часу настільки сильна, що займатися політикою з усіма стратегічними плануваннями сьогодні просто неможливо:
“По-перше, треба усвідомити, що найближчим часом президентські вибори в Україні не відбудуться. Якщо навіть уявити це призначення через виборчу призму, то варто говорити не про 2024, а про 2029-30 роки. Політика в Україні померла і стане живою, реальною, тільки тоді, коли ми зможемо впевнено сказати, що Україна залишиться на політичній мапі світу і на її території будуть жити українці”.
Не дуже очевидно, насправді, чи таким чином блогер критикує Банкову, чи, навпаки, захищає рішення Офісу Президента. Але, якщо Зеленський керувався саме мотивом “заслання”, то рішення – правильне. Адже, як стверджує екснардеп і генпрокурор Юрій Луценко, Залужний уже без 5 хвилин президент.
“Я вже не раз казав: Залужний зараз перебуває на етапі Ющенка часів Нацбанку. Щотижня до нього у внутрішній двір НБУ ходять делегації нац-демократичних сил, показують рейтинги, запрошують до булави. А Віктор Андрійович задумливо дивиться в небо і каже: Не пора, ще журавлі не прилетіли… Залужний вже відчуває страшний тягар всенародної любові. Але відкладає рішення до моменту виборів”,
– написав він у Facebook.
А де агреман?
Червоною ниткою через усі реакції лідерів думок проходить зауваження щодо серйозного порушення дипломатичного протоколу. Згідно з ним, держава, що акредитує посла, надсилає відповідний запит до приймаючої сторони. А та має надати згоду на це призначення, яка називається “агреман”. Прописана ця процедура у Віденській конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р.
Так от, вітчизняні експерти стверджують, що оприлюднення інформації про погодження Залужного на посаду – грубе порушення цього протоколу, оскільки агреману від Великої Британії ще немає.
“Іспанський сором… “Особливо важливо (i цього вимагає мiжнародна практика), щоб ФАКТ ЗАПИТУ АГРЕМАНУ ЗБЕРІГАВСЯ В ПОВНІЙ ТАЄМНИЦІ, тому що розголошення таких вiдомостей, особливо при вiдмовi у наданнi агремана, може призвести до негативних наслiдкiв, зокрема до ускладнення вiдносин між зацiкавленими державами…”. Навіщо у всіх підручниках для студентів (включно з наведеним посібником) із дипломатичних зносин та протоколу написано одне, а хтось без сорому й совісті множить це все на нуль?! Навіщо тоді це все? Протокол, повага до країни-партнера, міжнародні документи? Може досить вже опускати планку?!”
– написав експосол України в США Валерій Чалий.
З ним погоджується ексвіцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та чинна голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе:
“Уперше бачу, щоб про запит на агреман до іншої сторони заявляли публічно. Це, щонайменше, некоректно по відношенню до партнерів. Сумніваюся, що в МЗС цього не розуміють”.
Користувачі мережі, звісно ж, вибухнули сарказмом.
Уже традиційно в історії з Залужним комунікація української влади є, м’яко кажучи, неідеальною. З повідомлень Зеленського і МЗС неясно навіть, чи погодили це “погодження” із самим ексголовнокомандувачем. Досить імовірно, що такої дивної публічності і порушення диппротоколу не чекали і в Британії. Тож протягом найближчих днів чи тижнів чекатимемо на розвиток ситуації та нові заяви.