Спецтема

Безпека Європи чи політична гра: що стоїть за новою риторикою і заявами Макрона?

ЕКСКЛЮЗИВ

Заява Президента Франції Еммануеля Макрона про те, що французькому уряду імовірно доведеться відправити в Україну власні війська, стала справжнім холодним душем не лише для більшості французів, а й для дуже багатьох політичних лідерів з усіх куточків Європи. Попри шалений тиск, Макрон, втім, не відмовляється від своїх слів, а лише чітко і недвозначно підтверджує їх. Зокрема в учорашньому великому інтерв’ю французьким телеканалам Макрон говорив про необхідність поразки росії (західні лідери говорять лише про те, що росія не повинна перемогти) і знову не виключив відправки військ в Україну. Французький лідер навіть з легкістю парирував залякування російською ядерною дубиною, заявивши, що така є і у Франції.

Тож наразі Макрон виглядає чи не найбільшим другом України, який готовий іти до кінця заради перемоги над росією. Однак, що насправді стоїть за цими заявами? Адже дещо насторожує те, що риторика французького президента змінилася миттєво. Комерсант український запитав про це в українських політичних експертів.

Без табу…

Політолог Євген Магда вважає, що Макрон в умовах, що склалися, відчув брак справжнього політичного лідерства в Європі і вирішив діяти активно і жорстко.

“Я вважаю, що ця заява Макрона пов’язана з його потужною політичною грою і прагненням стати неформальним лідером Європи. Не випадково це відбувається під час виборчої кампанії до Європарламенту, не випадково це відбувається саме зараз, коли Німеччина стала “підвисати” в питаннях надання Україні ракет “Таурус”. Макрон звинуватив німців у боягузтві, що само по собі достатньо смішно, тому що німці і французи паралельно проходять шлях збільшення підтримки України як члени Нормандської четвірки. Але в цьому випадку Макрон відчуває можливість стати неформальним лідером Європи. Тим паче, що він перебуває на другій каденції і може собі дозволити більш різкі заяви. Він діє в інтересах Франції, і діє достатньо активно”,

– вважає політолог.

З ним погоджується політичний експерт Володимир Фесенко, який вважає, що адресатами заяв Макрона є саме Європа та її політичні лідери. Однак, на його думку, Макрон таким чином розпочав дискусію щодо імовірної присутності в Україні окремих військовослужбовців або цілих контингентів країн-членів НАТО. Фактично, ідеться про порушення одного з останніх табу, які зберігаються у головах західної еліти.

“Раніше це було табу. А зараз це обговорюється і навіть визнається, що окремі військовослужбовці без участі в бойових діях, можуть бути. І це вже добре”.

Піднімаючи, таким чином, планку, Макрон робить очевидними і буденними більш помірковані дії, такі як підтримка України зброєю і боєприпасами. А також надсилає чіткий сигнал Путіну.

“Таким чином Макрон надсилає сигнали Путіну: ми проти того, щоб ти ішов в подальший наступ на Україну, ми не дозволимо захопити більшу частину України, зупинись, інакше ми будемо змушені допомогти Україні в більш вагомій формі. Тому прозвучали Київ та Одеса. І присутність французьких військових теж має бути своєрідним попередженням Путіну: бачиш, ми вже надсилаємо наших військових, будеш рухатися далі – їх може стати більше. Ми не дозволимо тобі рухатися далі”,

– вважає Фесенко.

…і без ілюзій

Однак політолог додає, що у нас не повинно бути жодних ілюзій щодо імовірної участі французьких чи будь-яких інших військ у нашій війні. Адже для західних країн ідеться про великий ризик воєнного конфлікту з ядерною державою, що, у свою чергу, загрожує ядерною війною, якої вони усі так бояться. Саме тому не тільки Німеччина, але й США, зокрема Президент Байден у своєму посланні до конгресу, чітко сказали: жодних солдат на війні в Україні.

“Франція – це не тільки Макрон, і для ухвалення таких серйозних рішень потрібна буде згода. Підтримка у Макрона в парламенті є, але коли йдеться про війська і їх направлення у воюючу країну – це інша ситуація. Максимум, що може бути – направлення окремих груп військовослужбовців, військових радників, технічних спеціалістів або окремого контингенту спецназу для окремих функцій. В обмежених масштабах і без прямої участі у військових діях”,

– стверджує Володимир Фесенко.

А як же дружба?

Гучні заяви Макрона так шокували більшість, оскільки раніше Франція, м’яко кажучи, не була помічена в русофобії. Навіть навпаки – економічні, політичні та культурні зв’язки цих двох держав були надзвичайно міцними і сягали корінням чи не наполеонівських часів. Однак російська воєнна агресія, схоже, відкрила очі навіть французам.

“Зараз, не тільки у Франції, а й у інших країнах, немає активних російських партнерів. По суті, зараз в Європі найбільш активним партнером росії є “а”Альтернатива для Німеччини” [націоналістична та правопопулістська партія – ред.]. У Франції такого партнера немає. Свого часу Путін активно підтримував “Національний фронт” Марін Ле Пен, але зараз ми бачимо, що навіть вона сьогодні певною мірою дистанціюється від Путіна і засуджує війну росії проти України”,

– каже Фесенко.

Протягом останніх двох років політичний дискурс у країнах Європи максимально звузив можливість висловлення прямої підтримки росії.

“Максимум, що можливо – це пацифістська позиція з боку різних популістських партій. У Франції це теж проявляється. Не так сильно, як в інших країнах, але там певні пацифістські настрої про те, що “треба цю війну закінчити” – вони теж є”,

– додав політолог.

Що далі?

Наступним логічним кроком Макрона у цій ситуації має стати невизнання виборів Путіна, вважає політолог Євген Магда.

“Я б хотів, щоб Макрон після “А” сказав “Б” і став провайдером того, щоб країни “Великої сімки” не визнали президентські вибори Путіна, які пройдуть, в тому числі, на окупованих територіях України. Бо окупація 20% території України і прагнення провести там фарс під назвою президентські вибори президента рф – це знущання над електоральними процедурами як такими”,

– вважає Магда.

Читайте також:

Боррель: Питання війни в Україні вирішиться весною або літом

Спікер Джонсон готовий допомогти Україні. Але є нюанс

США не визнають результати фіктивних «виборів» рф на окупованих територіях України, – Держдеп