Сьогодні, 27 березня, посли ЄС знову спробують схвалити продовження угоди про безмитну торгівлю з Україною. Це вже третя зустріч представників 27 країн-членів ЄС після того, як тиждень тому з Європарламентом було попередньо узгоджено компроміс, який потім було відхилено через спротив групи країн на чолі з Польщею та Францією. Йдеться про посилення обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції, повідомляє Комерсант український з посиланням на RMF24.
Наразі непорозуміння стосуються розрахунку обсягу квот на українську сільськогосподарську продукцію, тобто встановлення граничного обсягу українського експорту. Поточний проєкт рішення Європарламенту передбачає, що Україна може вільно ввозити на територію ЄС свої товари, якщо їхній загальний обсяг не перевищує середнього показника за останні два роки, коли імпорт був на високому рівні. Польща та Франція, за підтримки групи сусідніх з Україною країн, прагнуть включити сюди 2021 рік – період, коли імпорт з України був низьким. Таким чином, це зменшить обсяг вільної торгівлі.
Тому зараз у Європарламенті розглядають новий “компроміс” – включити до базовго розрахункового періоду лише другу половину 2021 року. Такий “компроміс” означав би скорочення надходження українського продовольства.
Крім цього, Франція та Польща також досі намагаються застосувати кількісні обмеження щодо української пшениці, які наразі стосуються цукру, яєць, птиці, круп, вівса та меду. А Франція ще й прагне прагне включити до списку ячмінь.
Режим пільгової торгівлі і його вороги
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Незважаючи на це, Єврокомісія підготувала, а Європарламент 13 березня ухвалив рішення про продовження дії пільгового режиму ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Однак у поточній редакції Євросоюз зважив на усі вимоги і вніс зміни не на користь України.
За цим рішенням, Єврокомісія може застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне, якщо виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт. Угода також передбачає екстрене гальмування ввозу особливо чутливої сільськогосподарської продукції. До такої зарахували птицю, яйця, цукор, мед, овес, кукурудзу та крупу. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022-2023 років, то до них протягом 14 днів будуть введені митні тарифи. Таким чином, ЄС практично повертає квоти на імпорт цих українських товарів, хоча й на високому рівні. Якщо ж Польща і Франція таки досягнуть “компромісу” з ЄС, то ці квоти будуть ще нижчими.