Співробітники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП) не можуть затримувати громадян на вулицях із застосуванням фізичної сили. Про це Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розповів в інтерв’ю Суспільному, передає Комерсант український
Лубінець заявив, що співробітники ТЦК та СП не можуть ходити по вулицях і фізично затримувати громадян України з застосуванням фізичної сили.
“Не можуть. Це нонсенс. Хто від цього виграє? Армія? Ні. Громадяни України, які бояться виходити на вулицю? Ні”,
– сказав він.
За його словами, ТЦК у Полтавській області продемонстрував коректну поведінки в умовах, коли в них є перелік осіб, які ухиляються від мобілізації. Військові звернулися до Національної поліції зі списками осіб, які мали б з’явитися до ТЦК, але не зробили цього.
“А якщо треба проводити так звані рейди, то до складу цієї групи обов’язково повинні бути долучені представники Національної поліції. Саме вони перевіряють документи. Після цього вони надають відомості співробітникам ТЦК для перевірки, чи є такий громадянин України в реєстрі військовозобов’язаних, чи немає”,
– додав Дмитро Лубінець.
Омбудсмен підкреслив, що саме співробітники Національної поліції “мають право зупиняти людей, перевіряти документи, приймати рішення, озвучувати якісь законні вимоги”.
Він зазначив, що виступає проти розширення повноважень ТЦК, що пропонувалося у першій редакції законопроєкту про нові правила мобілізації.
Раніше Комітет нацбезпеки оборони та розвідки розглянув всі визначені 16 напрямків щодо законопроєкту про мобілізацію.
Головне питання – демобілізації було вирішено обговорювати під час розгляду правок, а не в формулюванні, що запропоновано урядом. Тобто, чинна редакція не має підтримки Комітету.
Які важливі правки раніше підтримав комітет Ради читайте тут: Законопроєкт про мобілізацію: які важливі правки підтримав комітет Ради
Законопроєкт про мобілізацію
7 лютого Верховна Рада України прийняла за основу новий законопроєкт про мобілізацію без пропозицій профільного комітету. Очікується, що у кінці лютого в цілому за нього проголосують, а законопроєкт може набути чинності у квітні.
Законопроєкт пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника. Також серед нововведень — знизити призовний вік до 25 років, встановити терміни для демобілізації — 36 місяців, запровадити добровільну мобілізацію для засуджених, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без військової підготовки тощо.
Детальніше про новий документ читайте у нашому матеріалі: Уряд подав новий законопроєкт про мобілізацію: основні положення.