Тарас Чорновіл про французькі війська в Україні: «печерний рівень донесення новин»

15 Березня 15:32

У соціальних мережах активно ширяться повідомлення, що французькі війська вже найближчим часом можуть з’явитися на території України й допоможуть протистояти Кремлю. Причиною появи такої інформації стало інтерв’ю президента Франції Емманюеля Макрона, яке він дав увечері 14 березня телеканалам TF1 і France 2. Комерсант український https://www.komersant.info/ розбирався, що ж насправді сказав журналістам президент Франції.

ЦИТАТА №1:

“Що відбувається в Україні? Війна, яка є екзистенціальною для нашої Європи і для Франції. Ми встановили занадто багато обмежень, якщо можна так сказати, в нашій лексиці. Ми не йдемо на ескалацію. Ми не перебуваємо у стані війни з Росією”, – підкреслив Емманюель Макрон.

ЦИТАТА №2:

За словами французького президента, якщо Франція все ж буде змушена направити війська в Україну, то “єдиний, хто буде нести відповідальність – це кремлівський режим”. “Це будемо не ми. Ми ніколи не підемо в наступ, ніколи не перехопимо ініціативу”, – запевнив він.

ЦИТАТА №3:

“Франція – це сила миру. Тому ми повинні тверезо дивитися на ситуацію і з рішучістю, волею і сміливістю сказати, що ми готові вкласти ресурси для досягнення нашої мети, яка полягає в тому, щоб Росія не перемогла”, – додав Макрон.

Тобто президент Франції наголосив, що його країна рішуча і готова вкладати у майбутньому ресурси для досягнення перемоги над рф.

Емманюель Макрон у вечірньому інтерв’ю повторив свої тези, які він озвучував 4 березня, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього.

У бліц-інтерв’ю Комерсант український https://www.komersant.info/ політолог і колишній народний депутат Тарас Чорновіл висловив своє бачення, чому українці поспішили видати бажане за дійсне і за яких обставин можливе введення іноземних, зокрема французьких військ в Україну.

У нас якийсь печерний рівень донесення новин частиною журналістів. Більшість написали – все, Франція відсилає війська. Навіть поширюється інформація, що ці війська вже ввійшли в Румунію і прямують в напрямку Одеси.

Це маразм. Насправді ніяких військ до України ніхто не відправляє. Макрон зробив ряд заяв.

Питання тільки розглядається. Воно має бути узгоджене хоча б серед якоїсь значної частини країн Європи і країн НАТО відповідно. Це має бути коаліція – Франція не збирається брати на себе такої відповідальності.

Чому раптом саме Одеса стала фігурувати у повідомленнях про сценарії так званого долучення французьких військ до війни з росією?

Заява про Одесу насправді звучала зовсім інакше. Вона згадувалася як приклад – у той момент це українське місто було на слуху. Прем’єр міністр Греції – з країни ЄС і НАТО. Він став свідком ракетного удару та був фактично в епіцентрі атаки на місто під час його перебування, і тому згадана Одеса.

Насправді, поки що сама заява про можливе введення військ – дуже важливий момент для того, щоб почати привчати всіх до цієї ідеї. Пам’ятаєте, як все почалося з танками? Мовляв, ніхто танків ніколи Україні не дасть, важкої бронетехніки бути не може. Потім дали і жодних питань. Тобто це фактор звикання та введення в політичний обіг тези, що НАТівським військам таки доведеться входити в Україну.

Як гадаєте, політики ЄС відважаться на цей крок?

Чи це відбудеться, чи ні і коли – питання відкрите. Про літо… ситуація прискорюється і теоретично щось подібне може статися і влітку, але поки що в заяві Макрона немає конкретики. Повторюся – це привчання партнерів, що в якийсь момент це все одно доведеться робити.

Наскільки взагалі Франція та росія повʼязані між собою економічно? Відомо, що такі тісні зв’язки десятиліттями пов’язують з Кремлем Італію та Німеччину…

А Франція має більше традиційні зв’язки. Вони весь час культивувалися, але зараз, мені здається, вони розриваються. Дружба з росією стає там непопулярною. Непрямі економічні зв’язки підтримуються через посередників – треті країни: Туреччину, Казахстан, Індію. Насправді прямих зв’язків не так багато. Щодо політичних зв’яків – вони існували. Їх було важко переломлювати. Але зверніть увагу – навіть Марі Ле Пен зараз виходить із дуже акуратними, але антиросійськими закликами.

У французів весь час була певна психологічна прив’язка. Як не дивно, вона почалася з отого певного шоку і стресу, коли при Наполеонові впав Париж. У місто зайшли російські війська – спочатку бидло, яке грабувало і гвалтувало, а потім туди зайшло офіцерство, яке володіло французькою мовою.

Цей міф дуже сильно культивував у Франції – вони спочатку побачили бидло, бандюганів і тут раптом зайшли якісь люди, з якими можна нормально спілкуватися, танцювати на балах, які всі говорять французькою, і для них це було откровенням. З того моменту вони як зірвалися. У 1917 році французи були зорієнтовані на росіян-емігрантів. Пам’ятаєте – Париж як центр російської еміграції? Знову ж таки протиставлення: у Москві перемогло бидло, а до Франції приїхали найкращі.

Я стикався колись із французькими журналістами. Їм просто неможливо було пояснити, що немає такого поняття як нація Толстого і Достоєвського. Я їм пояснював, що Толстой і Достоєвський насправді писали про те, що не є принципами та цінностями для європейців і що навіть Достоєвського засуджували до смертної кари… Не доходило.

Мені здається, що у свідомості французів нарешті почався перелом. Зараз там тільки третьосортні маргінали підтримують рф.

Візитівка від Комерсант український https://www.komersant.info/:

Тарас Вячеславович Чорнові́л (нар. 1 червня 1964, Львів) — український політолог.

Народний депутат України III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України. Батько — політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України Вячеслав Чорновіл.

Дзвенислава Карплюк
Редактор