Станом на початок 2024 року загальна сума держборгу України досягла рекордної позначки в 145,32 мільярда доларів США. Це стало найвищим значенням державного боргу за всю історію незалежності країни. розбирався, чому зріс державний борг України, чим це може загрожувати країні та що з цим робити.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев заявив, що за два роки повномасштабної війни структура державного боргу об’єктивно погіршилась.
При цьому він підкреслив, що вдалося досягти певного прогресу в реструктуризації зовнішнього боргу. Зокрема, були переглянуті умови виплат перед країнами Групи Семи та Паризького клубу до кінця березня 2027 року, а угоди з комерційними кредиторами щодо єврооблігацій та ВВП-варантів продовжено до серпня 2024 року, з перспективою подальшого продовження до 2027 року в рамках програми МВФ.
Завдяки таким заходам, як зазначив Гетманцев, передбачається значне зниження фінансового тиску на державний бюджет, зокрема економія коштів на обслуговуванні та погашенні держборгу у 2024 році оцінюється у 4,6 мільярда доларів, а до 2027 року сума економії може скласти 14,8 мільярда доларів.
За його словами, відношення держборгу до ВВП країни на кінець 2023 року очікується на рівні приблизно 85%, що є збільшенням порівняно з 78,4% у 2022 році та 48,9% у 2021 році. Ці показники кращі, ніж передбачалися раніше, зокрема, прогноз МВФ був на рівні 98% ВВП.
Гетманцев підкреслив, що, незважаючи на збільшення боргового навантаження, ситуація залишається під контролем, що демонструє успішне відновлення внутрішнього ринку державних позик та продовження реструктуризації перед офіційними кредиторами.
Він також висловив оптимізм щодо планів Міністерства фінансів повернутися на міжнародні ринки зовнішніх комерційних позик у 2025-2026 роках.
Опитані експерти кажуть, що причина різкого зростання державного боргу – війна. При цьому власних надходжень бюджету не вистачає навіть на покриття військових витрат, не кажучи про важливі сфери – соціальну, медичну та інші, базові для населення.
Директор з аналітики Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі зазначив, що коли країна знаходиться у фактичному стані війни, то нам потрібно не рахувати якийсь рівень боргу – чи він досяг 100% ВВП чи перевищив, нам потрібно вирішувати поточні питання.
“Насправді нам потрібно більше боргу. Так, держборг збільшився на 34 млрд дол, але не тому що ми якось там погано працюємо… Я б навіть так сказав – борг мав зрости ще більше, бо потреби наші більші. Зараз, коли ми знаходимося у фактичному стані війни нам потрібно не рахувати якийсь рівень боргу – чи він досяг 100% ВВП чи перевищив, нам потрібно вирішувати поточні питання. Зараз пріоритетом є достатнє фінансування армії, достатнє фінансування в принципі всіх бюджетних виплат”,
– заявив він.
Паращій пояснив, що власні доходи державного бюджету покривають потребу у фінансуванні видатків десь на 40%, навіть трохи менше.
“Відповідно все інше ми повинні десь брати. Брати ми можемо на внутрішньому ринку – і ми щось беремо за рахунок боргу, випуску нових ОВДП, але цього теж не достатньо. Тому дуже потужне таке джерело фінансування – це фактично 60% наших потреб – приходиться на зовнішнє фінансування, і там у нас є дві глобальні статті – це грантова допомога і кредити. Грантова допомога, як показує наш двохрічний досвід, дуже обмежена. Це десь 10 максимум 15 млрд дол на рік, відповідно все інше нам доводиться добирати кредитами”,
– розповів експерт.
За його словами, відтермінування погашення, яке пропонують міжнародні партнери, надає Україні можливість дихати вільніше.
“Але що добре в цих кредитах – це те, що їх повертати треба буде не завтра. Тобто – раніше, в довоєнні часи дефіцит нашого бюджету фінансувався за рахунок фактично випуску ОВДП, і як правило вони були короткі – рік, два, до п’яти. Тобто, сьогодні взяв і протягом наступних двох – трьох років треба повертати. І за рахунок випуску єврооблігацій – це теж там від 5 до 12 років. Тобто, це дуже короткі борги. Зараз нам дають набагато довші борги, наприклад ЄС нам дає на 35 років. Нам точно не завтра треба повертати. 10 років взагалі нічого не треба повертати, і там з 11 по 35 рік потроху виплачуємо”,
– зазначив Паращій.
Він підкреслив, що найболючіший борг – це той, який нам дає МВФ, ми його повертаємо з 5 по 10 рік, це досить короткий термін.
“А так… оскільки минулого року у нас серед боргів у нас переважали саме кредити ЄС, які дуже довгі, то це в принципі не дуже сильно псує нам наступний графік погашення. Тобто в найближчі кілька років нам потрібно повертати десь приблизно стільки ж боргу – якщо ми беремо по відношенню до ВВП – як і в довоєнні часи”,
– пояснив директор з аналітики Concorde Capital.
За його словами, борг, який ми зараз акумулюємо – він дуже довгий, його не завтра треба повертати.
“Так, його треба буде повертати, а може якщо там зможемо домовитися – колись пізніше реструктуризувати.. А може, в кращому випадку, ми його будемо повертати не за рахунок платників податків, а за рахунок країни агресора. Це питання точно в майбутньому якось буде вирішуватися. Головне, що сьогодні так, борг приростає, але він приростає… ну от хвіст цього боргу – він дуже довгий”,
– резюмував Паращій.
Таку ж думку висловив у коментарі Павло Шеремета – український менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), колишній президент Київської школи економіки. Міністр економічного розвитку і торгівлі України (з 27 лютого по 2 вересня 2014 року).
“Ця цифра (ріст на 34 млрд дол.) говорить про те, що ми не в стані фінансувати всі наші видатки. І тут є два компоненти – воєнний і невоєнний. Воєнний – ми не зможемо зменшити ці видатки, бо знову ж таки динаміка на полі бою говорить про те, що нам треба збільшувати ці видатки, а не зменшувати. Нам треба збільшувати кількість людей на передовій, нам треба відповідно їх оснащувати, зброю їм давати, і все це буде коштувати грошей. Ми просто воюємо з значно більшим ворогом”,
– заявив Шеремета.
Проте, коли йдеться про невоєнні витрати, економіст вважає, що є значний простір для оптимізації.
“Інша компонента – невоєнні видатки, отут можна і треба працювати. І ми це почали робити на початку війни, коли не були впевнені в міжнародній підтримці. А тепер, коли ця міжнародна підтримка як мінімум в 23 році більшу частину року була – то ми трохи зменшили нашу наполегливість в скороченні непродуктивних, непотрібних зайвих витрат”,
– зазначив він.
Він також висловив вдячність міжнародним кредиторам та грантодавцям, чия допомога дозволяє Україні пережити цей складний період.
“Тобто, підсумовуючи: ні, не все пропало. Ми дякуємо нашим кредиторам і грантодавцям, тому що велика частина коштів, які ми отримуємо є в формі грантів, і вони не йдуть в державний борг. Але не згадати їх теж не можна, бо це люди, організації, країни, які дають нам кошти безповоротно. Ті кошти, які потрібно повертати, вони ідуть в борг. Абсолютно зрозуміло і виправдано це війною. Але я думаю що потрібно наполягати на тому, щоб уряд продовжував скорочувати непотрібні і зайві витрати. Цифра є страшною, але страшніше – ворог, який окуповує наші території”,
– резюмував Шеремета, підкреслюючи, що, незважаючи на фінансові труднощі, війна залишається пріоритетом для України.
Автор: Ірина Шевченко