Посли ЄС домовились щодо оновлення та продовження дії угоди про лібералізовану торгівлю з Україною.
Про це повідомило головування Бельгії в Раді ЄС, передає Комерсант український
“Посли ЄС погодили новий компроміс щодо розширення торговельних заходів для України, який забезпечить збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС”, — йдеться у повідомленні.
Як зазначає “Радіо Свобода” з посиланням на неназваного чиновника, посли ЄС схвалили продовження лібералізації торгівлі з Україною за умови, що квоти та мита в рамках захисного механізму будуть запроваджувати враховуючи обсяги імпорту не лише у 2022 та 2023 роках, а й у 2021-му, коли обсяги українського імпорту були нижчими.
Цю компромісну угоду вимагали включити Франція та Польща.
“Базовий період, що використовується для активації захисного механізму, буде продовжено до другого семестру 2021 року. Комісія також посилить деякі формулювання у своїй декларації… Це дуже делікатний баланс, якого держави-члени могли б досягти сьогодні в прекрасному дусі компромісу”, — повідомив журналістам у Брюсселі чиновник на умовах анонімності.
Рішення ще має наново схвалити Європарламент, оскільки воно відрізняється від погодженого попередньо. Його остання пленарна сесія перед виборами, а відтак і оновленням складу законодавчого органу ЄС – у квітні. Тоді як 5 червня спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії.
Режим пільгової торгівлі і його вороги
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Незважаючи на це, Єврокомісія підготувала, а Європарламент 13 березня ухвалив рішення про продовження дії пільгового режиму ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Однак у поточній редакції Євросоюз зважив на усі вимоги і вніс зміни не на користь України.
За цим рішенням, Єврокомісія може застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне, якщо виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт. Угода також передбачає екстрене гальмування ввозу особливо чутливої сільськогосподарської продукції. До такої зарахували птицю, яйця, цукор, мед, овес, кукурудзу, пшеницю та крупу. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022-2023 років, то до них протягом 14 днів будуть введені митні тарифи. Таким чином, ЄС практично повертає квоти на імпорт цих українських товарів, хоча й на високому рівні.