Раціональне використання ресурсів у війні з Росією — необхідна умова перемоги над ворогом, що кількісно переважає. На одного українського захисника припадає 6 нападників. У приватних розмовах з військовими, які приїжджають у відпустку, доводиться чути: людей на “нулі” не вистачає. На цьому тлі в суспільстві триває обговорення методів, якими держава намагається розв’язувати проблему поповнення війська. дізнався у експертів, кому мобілізаційна реформа на користь, а кому на шкоду.
На самому початку великої війни запровадження воєнного стану закрило виїзд за межі країни чоловікам від 18 до 60 років. За винятком певних категорій: інваліди, багатодітні батьки, опікуни недієздатних родичів та деякі інші. Будь-яка заборона — нова можливість для корупції та зловживань. Ті, хто не хочуть воювати намагаються потрапити в одну з пільгових категорій і отримати право на виїзд, або намагаються нелегально перетнути західний кордон та виїхати з України. А хто залишився в Україні мають бути готові до зустрічі з представниками Територіальних центрів комплектування (ТЦК) – колишніх військкоматів.
Українці обурюються історіями про те, як представники ТЦК без будь-яких законних підстав хапають чоловіків призовного віку в громадських місцях. Привозять їх у Територіальні центри комплектування (ТЦК), а звідти, часто після формального огляду (замість повноцінного обстеження), відправляють чоловіків до війська. Добре, коли затриманий має досвід служби та військову спеціальність. Але є непоодинокі випадки, коли в руки ТЦК потрапляють звільнені від служби особи. І через незаконні дії військових потрапляють на війну, де не тільки користі не приносять, а через відсутність підготовки професії можуть становити загрозу для себе та оточення.
Дві історії з викраденням
В січні 2023 року на залізничному вокзалі Чернівців військові з місцевої ТЦК затримали мешканця Дніпропетровщини Сергія Грішина. Він не мав з собою військово-облікових документів. За словами адвоката Сергія Мироненка, якого найняла мати Грішина, хлопець хворіє на полікістоз нирок. Його силою доправили в ТЦК, де імітували проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визнала його придатним до служби. І відправили до військової частини спочатку на Рівненщину, а потім в Коломию Івано-Франківської області. Грішину вдалося зв’язатися з батьками й ті найняли адвоката.
Сергій Мироненко намагався зареєструвати заяву про злочин — викрадення, проте Кам’янське управління Нацполіції відмовлялося реєструвати й лише після рішення місцевого суду поліції довелося відкрити провадження. Відповідачем по справі є Чернівецький ТЦК. Сам Грішин, який перебуває на території військової частини в Коломиї, оголосив голодування на знак протесту проти сваволі ВЛК і порушення його прав. За місцем проживання він був визнаний непридатним до служби у мирний час через хворобу нирок. Проте, через бюрократичні неузгодженості військового квитка не отримав.
Адвокат Сергій Мироненко підкреслив, що в таких випадках ВЛК мала б звернутися за інформацією про стан здоров’я за місцем проживання чоловіка, який за віком підлягає мобілізації. Також буковинські лікарі мали б покласти Грішина на обстеження до лікарні, для підтвердження або спростування діагнозу. Проте, відправили нездорову людину у військо. Вчасне звернення батьків потерпілого до адвоката, до поліції й суду дала можливість нездоровому чоловікові не поїхати в зону бойових дій, де він створив би більше проблем, аніж приніс користі.
Поки що незрозуміло, де залишатиметься Грішин на час розслідування. Але єдиний варіант правового розв’язання проблеми, створеної Чернівецьким ТЦК та тамтешніми лікарями — через суд, каже адвокат.
В справі, про яку на своєму сайті розповіла Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), багато спільного з історією викраденого Грішина. Та якщо мешканець Дніпропетровщини має шанс невдовзі повернутися додому, то харків’янин, ім’я якого юристи УГСПЛ не розголошують, півтора року прослужив в бойовій частині кулеметником перш ніж суд зобов’язав військову частину звільнити його як незаконно мобілізованого. 19-річний хлопець навчався в одному з харківських вишів на стаціонарі. Навесні 2022 року вивозив маму з-під обстрілів. Та в Ужгороді на вокзалі потрапив до рук співробітників місцевої ТЦК, де йому імітували проходження військово-медичної комісії та відправили на фронт. Він звернувся за допомогою до правозахисників.
Знадобилося півтора року, щоб суд розглянув позов і визнав мобілізацію незаконною. Хлопця довелося звільнити. За цей час його відрахували з вишу. Компенсація в 50 тисяч гривень за рішенням суду за незаконні дії працівників ТЦК буде виплачена з кишень платників податків.
Історія, розказана УГСПЛ — нетипова для діяльності правозахисників. Подібними справами займаються здебільшого найняті адвокати. Авторитетна Харківська правозахисна група (ХПГ) Не має можливості допомагати мобілізованим. Хоча вона має партнерів адвокатів по всій Україні.
“Фізично не вистачає часу…Декілька випадків, які мені траплялися, свідчать, що діє презумпція “Армія завжди права” і, зокрема, в тих випадках, коли вона зовсім не права. Полювання на чоловіків, вручення о запровадження до ТЦК -…це незаконно, але було звичайною практикою”,
– сказав нашому виданню ветеран правозахисного руху, директор ХПГ Євген Захаров.
Він висловив сподівання, що ситуація поліпшиться із прийняттям законопроєкту, який був зареєстрований у Верховній Раді за поданням Уряду.
Це друга спроба навести лад в системі поповнення українського війська. Перший законопроєкт, поданий на навесні 2023 року, зазнав жорсткої критики і був відкликаний.
Реформа як захист від сваволі
Експерти прогнозують, що документ набуде сили закону наприкінці лютого — на початку березня. До того триватиме обговорення, воно вже розпочалося.
Серед позитивів відзначають обов’язкове навчання майбутніх вояків, а також передачу права карати так званих “ухилянтів” від ТЦК до судів.
Щодо небажаючих захищати батьківщину пропонується запровадити ті санкції, які українці висміюють у ворога: блокування рахунків та арешт на майно, позбавлення права кермувати автівкою тощо… Правда, такі рішення можуть бути прийняті лише судом.
Навіть ті, хто знятий з військового обліку, будуть змушені носити із собою військово-облікові документи. Проти посилення бюрократії спрямоване запровадження електронного реєстру.
“Якщо такий реєстр з’явиться і запрацює, відпаде потреба в так званих “людоловах” ТЦК. Реформа передбачає реальні зміни в структурі цих комісій, які попри зміну вивіски досі по суті залишаються військкоматами радянського зразка”,
– сказав військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Серед недоліків законопроєкту він назвав неврегульованість питання ротації військових на “нулі”.
“Сама реформа в інтересах і держави, і тих, хто має її захищати. Але якщо не дати чітку відповідь питання щодо ротації, то це може істотно підірвати довіру до самої реформи і до держави загалом”,
– зазначив експерт.
А от колишній народний депутат, а нині адвокат Іван Макар стримано сприймає запропоновану реформу.
“Думаю, свавілля припиниться, а корупційні потоки перейдуть у звичне для нашої правової системи русло: слідчий – прокурор – суддя! З приводу чого висловлюю свої «співчуття» керівникам ТЦК та їхнім шефам з Генштабу!”,
– сказав Макар нашому виданню.
Він переконаний, що в існуванні чинної системи мобілізації зацікавлене вище військове керівництво. Єдиний аргумент на користь цієї тези, яку навів пан Макар: слова Валерія Залужного про те, що старі кадри в ТЦК із мобілізацією впораються.
А от Дмитро Снєгирьов вважає, що спроба покласти провину за всі проблеми та вади українського війська на Головнокомандувача Збройних сил України є продовженням запущеної з Росії інформаційної атаки проти Валерія Залужного.
Автор: Анвар Деркач