Комітет національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України розглянув ще 660 правок до нового закону про мобілізацію. Про це повідомила народна депутатка Ірина Фріз, передає Комерсант український
Народні депутати дійшли до розділу змін до 23 статті щодо відстрочки від призову, якого стосуються декілька сотень правок і зупинились на 1505 правці.
“З огляду на те, що декілька сотень правок різних авторів стосується саме цього розділу з пропозиціями щодо запропонованої урядом редакції, було ухвалено рішення про підготовку загальних комітетських правок, які б враховували попередні рішення Комітету за цими напрямками. Вони є об’ємними та суспільно – резонансними”,
– пояснила Фріз.
Мова йде про відстрочку для військовозобов’язаних:
- органів державної влади;
- органів місцевого самоврядування;
- осіб з інвалідністю;
- осіб, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей до 18 років;
- тих, хто утримує дитину одноосібно, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісті, постійно перебуває закордоном;
- опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років;
- зайнятих постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками чи дружини (чоловіка);
- членів сімей І та ІІ ступеня спорідненості, які зайняті постійним доглядом за особами І чи ІІ групи інвалідності у разі відсутності інших;
- науковців та працівників закладів вищої та передвищоі освіти;
- тих, чиї родичі зникли безвісти;
- тих, чиї близькі родичі загинули;
- звільнених з полону.
За словами Фріз, всі ці пропозиції після обговорення з авторами та напрацювання компромісної редакції можна звести у правках комітету, щоб не затягувати розгляд законопроєкту у Раді.
Вона також повідомила, що Комітет підтримав такі правки:
- можливість для громадян, які самостійно прибули до ТЦК СП з відношенням від конкретних військових частин здійснювати службу після навчання в цих в/ч.;
- електронний кабінет як право, а не обов’язок;
- відхилення електронних повісток;
- нову редакцію щодо громад із постійним населенням до 10 тисяч осіб у частині покладання повноважень щодо оповіщення та заходів мобілізації на районні держадміністрації, а не на старост.
Зазначимо, що раніше Комітет нацбезпеки оборони та розвідки розглянув всі визначені 16 напрямків щодо законопроєкту про мобілізацію.
Головне питання – демобілізації було вирішено обговорювати під час розгляду правок, а не в формулюванні, що запропоновано урядом. Тобто, чинна редакція не має підтримки Комітету.
Які важливі правки раніше підтримав комітет Ради читайте тут: Законопроєкт про мобілізацію: які важливі правки підтримав комітет Ради
Законопроєкт про мобілізацію
7 лютого Верховна Рада України прийняла за основу новий законопроєкт про мобілізацію без пропозицій профільного комітету. Очікується, що у кінці лютого в цілому за нього проголосують, а законопроєкт може набути чинності у квітні.
Законопроєкт пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника. Також серед нововведень — знизити призовний вік до 25 років, встановити терміни для демобілізації — 36 місяців, запровадити добровільну мобілізацію для засуджених, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без військової підготовки тощо.
Детальніше про новий документ читайте у нашому матеріалі: Уряд подав новий законопроєкт про мобілізацію: основні положення.