Сьогодні, 9 лютого, польські фермери розпочнуть місячний страйк на пунктах пропуску “Рава-Руська-Гребенне”, “Шегині-Медика” та “Ягодин-Дорогуськ”, повідомляє з посиланням на Державну прикордонну службу України.
За попередньою інформацією, 9 лютого о 10.00 розпочнеться страйк польських фермерів на ділянках, які межують з українськими ПП “Ягодин”, “Рава-Руська” та “Шегині”.
“Протестувальники налаштовані пропускати по одній вантажівці на годину в пунктах пропуску “Ягодин” та “Шегині”, у напрямку пункту пропуску “Рава-Руська” – по дві. Гуманітарний вантаж та автобуси пропускатимуть безперешкодно”,
— йдеться у повідомленні.
Також угорські прикордонники попереджають про акції протесту фермерів 9 лютого на автошляху до пункту пропуску «Захонь», що навпроти українського «Чоп (Тиса)». Попередньо, учасники акції не блокуватимуть пропуск автотранспорту.
Крім того, з 12 лютого заплановані страйки на ПП “Устилуг-Зосин” та “Угринів-Долгобичув”. Там здійснюватимуть пропуск транспорту по три вантажівки на годину.
Раніше польські митники попередили українську сторону про те, що 9 лютого об 11 ранку протестувальники планують розпочати блокаду міжнародного пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”. Попередньо, акція протесту триватиме до 9 березня 2024 року.
Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук у коментарі заявив, що страйки фемерів викликані багатьма питаннями всередині європейського союзу в контексті реформування аграрної галузі.
“Поляки самі, я думаю, не знають, скільки це буде тривати, але однозначно, що до моменту, поки не вирішаться всі спірні питання. А ви уявляєте, скільки їх є, в контексті євроінтеграції українського аграрного сектору, подальшому розподілу дотацій, які мають бути в тому числі для України. Тобто, це ситуація така, підігрівша. Плюс це ще викликано багатьма питаннями всередині європейського союзу в контексті реформування аграрної галузі. Там акції теж не припиняються”,
– вважає експерт.
Він зазначив, що на червень місяць призначені чергові акції протесту аграріїв, а це – дуже великий виклик, який стоїть і перед Україною.
“І в цих великих питаннях Європейського Союзу заручником стає і Україна. Коли там протестують поляки чи угорці щодо питань, які вони формують перед Єврокомісією, там має місце і Україна. Бо Україна – це болюче питання. В Україні – війна, і все що стосується України – воно більш активніше реагується. Тому вони цей метод, в тому числі, і використовують для моментів комунікації з ЄК. Не без цього”,
– підкреслив Марчук.
Блокада українських кордонів
Економіка України зазнала втрат у розмірі понад 1,5 мільярда євро через припинення діяльності на пропускних пунктах західних кордонів протягом останніх двох місяців.
Зазначимо, що 6 листопада польські транспортні компанії почали блокувати рух вантажівок біля трьох основних пунктів пропуску на українському кордоні: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Дорогуськ – Ягодин”. Однією з вимог було відновлення дозволів для українських перевізників, скасованих за угодою з ЄС до 30 червня 2024 року.
З 6 січня в Польщі було відновлено рух вантажівок до прикордонного пункту пропуску “Медика – Шегині”. Три інші пункти пропуску були відкриті 17 січня, а саме “Дорогуськ – Ягодин”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Корчова – Краківець”.
У Румунії 13 та 14 січня місцеві фермери блокували рух українських вантажівок через пункт пропуску “Сірет”, а 15 січня розпочалося блокування пункту “Вікову-де-Сус”. 18 січня румунські фермери почали блокаду КПП “Дякове – Халмеу”. Проте станом на 20 січня ці пункти пропуску були відкриті.
Режим пільгової торгівлі і його противники
Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобається надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагає від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.
Українська сторона намагалася домовитися з “проблемними” країнами”. Зокрема, 26 січня Кабмін ухвалив постанову, яка вдосконалює правила експорту окремих видів сільськогосподарської продукції. Згідно з нею, підприємство може бути виключене із переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, якщо порушить ці правила.
При підготовці рішення Єврокомісії ішлося також про спеціальні механізми для кожної окремої країни, які мали б полягати у зупинці експорту українського товару саме на конкретний національний ринок, якщо цей товар перенасичує його. Нинішнє рішення ЄК виглядає чи не жорсткішим за очікувані і таким, що повертає квоти на деяку українську продукцію, нехай навіть на середньостатистичному рівні українського експорту.