Загальна частка українського зерна в польських портах сягає 10%, тоді як їхнє завантаження становить 60% від усіх потужностей.
Про це розповів аналітик сільськогосподарських ринків Мирослав Марчиняк, передає Комерсант український
з посиланням на Farmer.pl.
Повідомляється, що в польських медіа обговорюють питання надлишку зерна на внутрішньому ринку, яке потрібно експортувати. Йдеться про 4-5 млн тонн. Але Марчиняк наголосив, що більша частка припадає саме на обсяги польського зерна.
Згідно з інформацію від українських держслубовців, на яку посилається Марчиняк, в період із січня по лютий 2024 року через польські прикордонні переходи пройшло 515 тис тонн зернових і олійних культур. Із цієї кількості 24,3 тис тонни адресовано польським одержувачам.
А найбільшими отримувачами української агропродукції стали Німеччина (195,4 тис тонн), Нідерланди (58,3 тис тонн) та Литва й Латвія (по 21,8 тис тонн).
Потім Марчиняк навів дані, відповідно до яких з липня по грудень 2023 року — і також з січня по лютий 2024 року, спостерігався спад перевалки зерна в портах Польщі. Припускається, що спад пов’язаний із значним перевантаженням в першій половині сезону — це викликано успішною реалізацією раніше укладених контрактів за більш вигідними цінами.
Аналітик сільськогосподарських ринків додає, що останнім часом польське зерно справді стало неконкуретноспроможним на світових ринках, і обмежена пропозиція з боку фермерів не стимулює експортерів шукати ринки збуту. Через це і спадає швидкість перевалки транзитного зерна.
“Транзит українського зерна через Польщу в наступні місяці суттєво втрачає свою привабливість”, — підсумував Марчиняк.
Нагадаємо, у 98% українських компаній зросли транспортні витрати через страйк на польському кордоні.
Головна вимога польських фермерів – відмінити режим пільгової торгівлі з Україною і повернути дозвільну систему на ввезення товару в Польщу.
Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобалося надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагала від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.
Наприкінці січня 2024 року Єврокомісія фактично повернула квоти на деякі українські товари. Вона продовжила на рік дію спеціального пільгового режиму з Україною, однак встановила спеціальні умови та запобіжники для деяких товарів.
Однак навіть таке компромісне рішення не влаштовує польську профспілку фермерів “Солідарність”.