Жнива під обстрілами: як українські аграрії долають виклики 2025 року

24 Червня 18:25
ІНТЕРВ'Ю

Попри складні безпекові умови та посуху на півдні України, аграрії продовжують збирати врожай та експортувати зерно. Станом на 20 червня Україна експортувала понад 40 млн тонн зернових і зернобобових культур. Водночас загроза обстрілів і демпінг конкурентів створюють ризики на зовнішніх ринках.

Про головні виклики та перспективи поточного сезону в ексклюзивному інтерв’ю «Комерсант Український» розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Чи вдасться аграріям провести жнива за графіком, враховуючи безпекову і погодну ситуацію?

– На даний момент серйозних проблем із логістикою немає. Приблизно 90% великих партій зерна проходять через порти Великої Одеси. Натомість обсяги перевезень автотранспортом через західні кордони зменшуються, що пов’язано із діючими митами та квотами.

Основний потік зернових культур йде Чорним морем. В поточному маркетинговому році вже відвантажено понад 40 мільйонів тонн зернових та зернобобових. Звісно, обстріли Одещини створюють небезпеку для роботи портів, але робота триває.

Які культури, окрім пшениці, цього року можуть стати лідерами експорту?

– Все залежить від валового збору. Якщо минулого року пшениці було близько 22 мільйонів тонн, то в цьому сезоні очікуємо приблизно 18 мільйонів. Пшениця та кукурудза залишатимуться головними експортними культурами.
До традиційних лідерів належать також ріпак, соя та ячмінь — вони котируються на світових біржах і мають попит.

Яка ситуація з експортом зерна? Чи стабільно працює морський коридор, і які існують ризики?

– Основні ризики пов’язані з ударами російських військ по портовій інфраструктурі. Через це деякі країни, особливо в Азії, побоюються укладати контракти, сумніваючись у своєчасності поставок.

Проте наразі морський коридор працює, відвантаження тривають. Водночас усе залежить від обсягів пропозиції — старі запаси майже вичерпані, а новий врожай тільки починають збирати.

А як щодо інших ключових регіонів — Близький Схід, Африка? Чи спостерігається зниження, чи зростання попиту на українське зерно з боку них?

– В Африці та Північній Африці ситуація складніша — там росія активно демпінгує, суттєво знижуючи ціни на свій продукт. Нам складно конкурувати.

Чи варто очікувати зростання цін на пшеницю і продукти з борошна через загострення ситуації на Сході України?

– Ціни будуть залежати від обсягів врожаю і темпів його збирання. Наразі південні області потерпають від посухи та бойових дій — це Херсонщина, частина Миколаївської та Дніпропетровської областей. Втрати будуть, і це позначиться на загальному зборі.

Крім того, ціна залежатиме від ситуації на світових ринках і врожаю інших країн.

Чи отримують фермери достатню підтримку для збирання та зберігання врожаю у прифронтових регіонах?

– Фермерам прифронтових областей складніше, через пошкоджену інфраструктуру. Свою ефективність показала державна програма забезпечення полімерними рукавами для зерна. Вона допомогла багатьом товаровиробникам. Якщо складнощі збережуться, дію програми варто продовжити.

Також вважаю, що потрібно запровадити компенсації за втрати на гектар і передбачити у бюджеті 2026 року державне страхування від ризиків, зокрема посухи, що особливо актуально для півдня України. Це те, що допоможе вітчизняному фермеру продовжувати годувати країну в цей непростий час.

Читають зараз