Затяжні повітряні тривоги: як реагує на них економіка
12 Листопада 15:16
РОЗБІР ВІД 
Майже три роки поспіль Україна живе в умовах постійних та затяжних повітряних тривог. Вони зупиняють діяльність як приватного сектору, так і державного. Оскільки росія готується до масованого ракетного удару й накопичила партію ракет, Україна, ймовірніше за все, найближчим часом матиме ще більше повітряних тривог. Комерсант український зʼясовував, як повітряні тривоги впливають на економічний сектор нашої держави, які аспекти страждають найбільше та яких саме збитків Україна може зазнати від тимчасового призупинення діяльності бізнесу та державних структур.
Нещодавно керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі повідомив, що росіяни зробили і підготували нову партію далекобійних ракет для масованого обстрілу українських об’єктів.
«У росіян все готово до масованих обстрілів. Ракет вистачає, вони накопичені на аеродромах стратегічної авіації і далі накопичуються. Авіація також готова», – каже Коваленко.
Затяжні повітряні тривоги – чому вони не настільки небезпечні для економіки України
Голова комітету економістів України Андрій Новак в ексклюзивному коментарі для Комерсант український пояснив, чому повітряні тривоги не завдають суттєвої економічної шкоди.
За словами експерта, на перший погляд повітряні тривоги справді можуть здаватися причиною економічних збитків, оскільки на підприємствах, особливо в державному секторі, де є обов’язок під час тривоги спускатись в укриття, припиняється робота. У результаті виникають тимчасові зупинки виробництва та інших процесів. Однак, за словами Новака, насправді економічні наслідки таких перерв не є настільки катастрофічними.
«Коли підприємства чи організації змушені припинити роботу під час повітряної тривоги, все, що не встигли зробити, буде надолужено пізніше. Тобто, після завершення тривоги, робота відновлюється, і всі завдання виконуються», — зазначив Новак.
За його словами, навіть якщо деякий час підприємства або організації перебувають у простої, надолуження пропущеного часу відбувається під час нормальної роботи. Новак також підкреслив, що не варто розглядати економічний вплив повітряних тривог лінійно.
«Аналізувати потрібно не лише момент простою, а й подальші кроки. Як правило, підприємства працюють на номінальних виробничих потужностях, і власники завжди намагаються максимально ефективно використовувати ці потужності, компенсуючи втрачений час», — пояснив економіст.
Обстріли та руйнації завдають набагато більших проблем економіці, аніж повітряні тривоги
За словами експерта, якщо навіть під час тривоги не відбувається виробничий процес, то в подальшому всі необхідні документи готуються, а завдання допрацьовуються. У результаті, загальний економічний ефект від повітряних тривог не є настільки значним. Проте Новак відзначає важливий момент: прямий економічний збиток виникає від руйнувань інфраструктури під час обстрілів, бомбардувань або падіння уламків ракет чи БПЛА, що безпосередньо призводить до значних фінансових втрат.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Таким чином, хоча повітряні тривоги можуть тимчасово призупиняти роботу підприємств, їхній вплив на загальний стан економіки не є катастрофічним. Натомість, руйнація інфраструктури через бойові дії є реальною загрозою для економічної стабільності країни.
Але розслаблятися не варто: який сектор бізнесу-таки страждає від постійних повітряних тривог
У той же час економіст Олег Пендзин спеціально для Комерсант український каже, що затяжні повітряні тривоги завдають найбільших збитків саме рітейлу.
“Там, де є велика відповідальність за безпеку відвідувачів, і де рітейл змушений припиняти обслуговування клієнтів, закривати торговельні площі, — це спричиняє значні витрати та втрати. Особливо це стосується ситуацій, коли прильоти призводять до загибелі людей у великих масштабах. Це об’єктивна реальність”, — зазначає Пендзин.
Не оминає Пендзин і сферу послуг. За його словами, особливо страждають банківські установи, які вимушені закривати свої відділення. Інші бізнеси, що надають послуги населенню, такі як перукарні, до прикладу, намагаються зменшити втрати, але це несе великі ризики. І особливо це небезпечно в районах, наближених до бойових дій.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Щодо загальних економічних збитків для держави, Пендзин зазначає, що на сьогодні не існує точних розрахунків.
“Не можна точно визначити, скільки втрачає Україна через зупинку роботи малого, середнього та великого бізнесу під час повітряних тривог. Були оцінки, що це може становити до 0,5% від ВВП, але ці дані є приблизними і не мають підтвердження. Динаміка повітряних тривог в Україні сильно варіюється в залежності від регіону, що ускладнює точні підрахунки”, — підсумовує економіст.
Загалом затяжні повітряні тривоги не мають значного економічного впливу на загальну ситуацію в країні. Незважаючи на тимчасові зупинки виробництва під час тривог, економіка продовжує функціонувати, компенсуючи втрачений час після їх завершення. Власники підприємств завжди намагаються максимально використовувати свої потужності, щоб не допустити значних збитків. А основні економічні проблеми виникають через фізичні руйнування інфраструктури, спричинені бойовими діями.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Авторка: Даріна Глущенко
