Замість Taurus — ракета на 2000 км: які рішення дозрівають після візиту Зеленського до Берліна
29 Травня 09:01
РОЗБІР ВІД 
Візит Володимира Зеленського до Берліна 28 травня співпав із резонансною заявою канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливість завдавати ударів по цілях у глибинах росії західною зброєю. Це оживило дискусію щодо передачі Україні крилатих ракет Taurus. Проте експерти радять не поспішати з висновками. За лаштунками візиту, ймовірно, визріває інша — стратегічно важливіша — історія: можлива ракета на 2000 км, спільне виробництво й технологічний прорив для України. Чому Taurus досі залишається “журавлем у небі”, і які альтернативи вже на столі в Києва – у матеріалі “Комерсанту Українського”.
Рішення по Таурусах немає
Наразі рішення про постачання цих ракет не ухвалене, повідомив у ексклюзивному коментарі військовий експерт Іван Ступак. Він застерігає від передчасного оптимізму.
«Президент Зеленський повернеться без ракет, це точно. Я вчора спілкувався зі своїми друзями з Німеччини — вони кажуть, що питання лише обговорюється»,
— зазначає Ступак.
За словами військового експерта, на шляху до передачі крилатих ракет Taurus стоїть низка юридичних та технологічних обмежень. Насамперед — режим контролю за ракетними технологіями, який не дозволяє передавати ракети з дальністю понад 300 км третім країнам. Отже, у найкращому разі Україна може розраховувати лише на експортну версію ракети з обмеженим радіусом дії.
Втім, експерт вважає, що зволікання з передачею німецьких ракет може підштовхнути до стратегічно важливішого рішення — інвестування у власне виробництво. За словами Ступака, Україна вже найближчим часом може отримати фінансування для розробки своїх ракет дальністю понад 1000 км.
«Можливо, навіть, ми зможемо виторгувати у Німеччини, Франції, Великої Британії старі технології — викупити або взяти в борг. Це дозволить нам прискорити власне виробництво на 30-40%. І, цілком можливо, наші ракети з’являться на полі бою раніше, ніж очікувалося»,
— пояснює Іван Ступак.
Що ж до самих крилатих ракет Taurus, експерт вважає, що їх Україна врешті-решт отримає, але із суттєвим запізненням. Ударний потенціал цих ракет не стане проривом на фронті, однак зможе завдати відчутного удару російським військам.
«Тауруси дозволять відправити до пекла сотню-дві сотні російських вояк, але сказати, що це повністю змінює правила гри — не можна»,
— зазначає Іван Ступак.
Окрема проблема — виробництво ракет компанією-виробником, яка не виготовляє Taurus про запас, а лише під конкретне державне замовлення. Тож експерт закликає Берлін забезпечити безперервне виробництво ракет для України, доки вона не запустить власну ракетну програму.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
«Журавель у небі» чи довгий «Нептун»?
Аналітик Defense Express Іван Кричевський в ефірі “КШДУ Media” зазначив, що не все так однозначно — і ймовірні сценарії значно ширші та складніші, ніж просто «дати Тауруси».
«Я думаю, що там, по-перше, мова не про Taurus, по-друге — буде добре, якщо це будуть взагалі не Тауруси, а щось технологічне, виготовлене за участю нашого оборонно-промислового комплексу, можливо — за допомоги західних партнерів»,
— зазначає Кричевський.
На думку експерта, в України вже є розробка, яка може перевершувати Taurus за потенціалом — зокрема, за дальністю польоту та складністю для перехоплення: це так званий «довгий Нептун». Проблема лише в масштабуванні виробництва. Саме на це, а не на поодинокі поставки, має бути зроблений акцент.
Ракетний спадок Європи — обмеження, що стримують
Аналітик нагадує, що в Європі ще з часів холодної війни існували жорсткі обмеження на виробництво і використання ракет середньої дальності. Після 1991 року країни самостійно наклали на себе додаткові обмеження, тоді як росія активно їх ігнорувала — створюючи, наприклад, «Калібри», які формально не порушують домовленостей, але фактично — очевидно порушують.
«Захід добровільно дотримувався обмежень, яких росія ніколи не виконувала. В Німеччини після 1991 року взагалі залишився один тип крилатих ракет — повітряні Taurus. У британців — лише міжконтинентальні балістичні ракети, а у французів — хоча б ще ASMP та балістичні ракети для підводних човнів»,
— пояснює Кричевський.
Попри інерцію в підходах, у Європі вже почалося переосмислення ракетної політики. Німеччина, за словами експерта, працює над двома перспективними програмами: ракетами на 2000 км і системою під назвою RCM «Квадрат» — універсальним носієм для запусків з землі, літаків та кораблів.
Водночас Кричевський зазначає: навіть якщо Україна отримає кілька сотень Taurus — цього замало. Проти понад 10 тисяч ракет, які випустила росія, потрібна серійна, масова відповідь. А от «довгий Нептун» має потенціал стати таким рішенням — але лише у випадку міжнародної кооперації.
«Нам потрібна ракета на 2000 км. Ми маємо технологічне напрацювання, але не маємо достатніх ресурсів — хімії, електроніки, матеріалів для корпусів. Європейці мають ці компоненти, але не мають розробки. Спільно ми могли б зробити це швидко і ефективно»,
— наголошує Іван Киричевський.
Що робити Україні?
На думку Івана Кричевського, Україна має два реалістичні шляхи: або дипломатично домогтися постачання експортних версій Taurus, таких, які мають Іспанія чи Південна Корея, або запропонувати партнерам спільне виробництво української ракети дальністю 1000+ км. Саме останній варіант може мати стратегічний ефект і забезпечити обороноздатність у довгостроковій перспективі.
«Не треба бігти за одним журавлем. Якщо вже й домовлятися — то не про одну ракету, а про нову програму, в яку партнери можуть увійти не лише як донори, а як співрозробники. І тоді ми отримаємо не лише зброю, а й технологічний прорив»,
— підсумовує Іван Киричевський.
Отже, поки Європа зволікає, а Taurus залишається недосяжним, Україна має шанс перейти від прохача до гравця. Експерти сходяться в одному: ставка має бути не на одиничні поставки, а на нову програму — спільну, амбітну, далекобійну. Виграти цю війну можна лише на випередження — і не лише на полі бою, а й у ракетних цехах.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
