Залужний і Шаптала: привітання з глибоким змістом чи політичний меседж?
6 Лютого 14:41
РОЗБІР ВІД 
Ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний знову опинився у центрі суспільної уваги. Його привітання, звернене до колишнього начальника Генштабу Сергія Шаптали, викликало жваве обговорення серед військових експертів і політиків. Деякі вбачають у цих словах прихований меседж до чинної влади, інші ж – прояв справжньої військової дружби. Водночас останні соціологічні дослідження демонструють високий рівень довіри українців до Залужного, а питання його можливого повернення в політичний або військовий простір залишається відкритим. Більше – у матеріалі Комерсанту українського.
Просте, на перший погляд, привітання Валерія Залужного на адресу свого друга і бойового побратима Сергія Шаптали набуло резонансного значення в українському політичному дискурсі.
“Дружба – це коли стаєш на коліна, лише втративши друга. Дружба – це сила, бо за нами правда. Дружба – це коли не соромно, а значить, вже не страшно”,
– написав ексголовнокомандувач.
Колишній народний депутат Борислав Береза в інтерв’ю YouTube-каналу FN наголосив, що це привітання має глибший підтекст, ніж може здатися на перший погляд.
«Я приєднуюсь до привітань Залізного генерала і вітаю Сергія Шапталу. Тим більше, що він не просто побратим Залужного, а людина, яка віддала частину свого життя захисту України. З 2014 року він воює, командував 128-ю бригадою, а згодом став начальником Генштабу. Саме за його керівництва, разом із Залужним, ми мали найбільші успіхи у захисті України»,
– зазначив Борислав Береза.
Екснардеп також згадав про резонансне звільнення Шаптали та наголосив, що привітання Залужного – це не просто слова, а чітке послання владі.
«Коли на тлі арештів генералів Залізний генерал вітає свого побратима і каже про “коліна” та “не страшно” – це не випадковість, а меседж. І зрозуміло, кому він адресований. Питання в тому, чи зрозуміли його ті, кому він призначений. Це чудова відповідь тим, хто розповідає, що Залужного зламають або залякають»,
– наголосив діяч.
Він також звернув увагу на чутки про можливий тиск на генерала Найєва, Шапталу та інших військових, зазначивши, що влада більше переймається виборами, ніж перемогою у війні.
«Мені цікаво, якою буде публічна реакція на цей допис. Бо я вже знаю, що ті, хто мав прочитати – прочитали. Кулуарна реакція мені сподобалась – владі це явно не до вподоби»,
– додав Борислав Береза.
“Може, пора повернути Залужного?”
Громадський діяч Анатолій Ткачук різко висловився щодо нинішньої ситуації з мобілізацією та бойовою підготовкою військовиків. У своєму дописі він нагадав, що ще два роки тому колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний пропонував призвати 500 тисяч осіб, аби належно їх підготувати, оскільки війна триватиме довго.
«Залужного звільнили, мобілізацію провалили. Тепер фронт ледве тримається, людей доводиться мобілізовувати по краплинах, відтак їх нема коли навчати. Не навчені більше гинуть, а навчені вже фізично закінчуються»,
– зазначив Ткачук.
Громадський діяч підкреслив, що владі слід терміново ухвалювати стратегічні рішення, адже ситуація на фронті стає дедалі складнішою.
Наприкінці 2024 повернення Залужного зазвучало і в соціологічних дослідженнях. Адже у більшості йдеться про те, що найбільше українці довіряють ексголовкому ЗСУ та бачать його в кріслі наступного Президента України.
Якби вибори президента України відбулися найближчої неділі, найбільше голосів отримав би Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ та нинішній посол України у Великій Британії. Чинний президент Володимир Зеленський посів би друге місце. Такими є результати соціологічного дослідження, проведеного центром «Соціальний моніторинг», передає «Дзеркало тижня».
Якщо скласти результати основного голосування та вибір другого кандидата, то перша п’ятірка мала б такий вигляд:
- Валерій Залужний — 42%;
- Володимир Зеленський — 22%;
- Кирило Буданов — 18%;
- Петро Порошенко — 10%;
- Дмитро Разумков — 7%.
Опитування демонструє зростання популярності військовиків та зниження рейтингу чинної влади, що може суттєво вплинути на майбутній політичний ландшафт України.
За даними дослідження «Соціально-політичні настрої українців», проведеного «Діловою столицею» та «Нью Імідж Маркетинг Груп», найбільшою довірою серед українців користуються Валерій Залужний, Кирило Буданов та Олександр Усик.
Очолює рейтинг знову ж таки Валерій Залужний – 72% довіри. Друге місце посідає керівник ГУР Кирило Буданов із 62%, а третю сходинку – боксер Олександр Усик (60%), чий рейтинг зріс після його нещодавньої перемоги.
За словами політолога Олексія Голобуцького, довіра до Залужного дещо знизилася за останні 10 місяців (з 75% до 72%), тоді як рейтинг Буданова залишається стабільним. Усик, завдяки своїм спортивним досягненням, увійшов до трійки лідерів.
«Різниця між Залужним і Будановим скорочується – нині вона лише 10%»,
– зазначає Голобуцький.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
“Залужний пропонував наступ на Білгородщину ще у 2022 році”
Радник колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, генерал-майор Віктор Назаров заявив, що ще у 2022 році Залужний висував план наступу на Білгородську область росії. За його словами, нинішні події в Курській області рф є реалізацією тих самих ідей, які тоді не отримали політичної підтримки. Про це Назаров розповів в інтерв’ю BBC Україна.
За його словами, на одній із нарад в РНБО Залужний представив детальний план, згідно з яким:
- спочатку потрібно було стабілізувати лінію фронту на Донбасі без активних наступальних дій;
- далі – завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах у Криму та в глибині росії;
- наступним етапом мало стати перенесення бойових дій на територію рф – у район стику Курської та Білгородської областей;
- також розглядалася можливість оточення або блокування Білгорода, щоб зменшити російські атаки на Харків та ускладнити логістику російських військ на Донбасі.
Відповідаючи на запитання, чому цей план не реалізували, Назаров зазначив, що це було “питання політичне”.
“Достатньо було прийняття політичного рішення. Коли воно ухвалюється, тоді деталізуються конкретні напрямки дій та часові межі. Ці пропозиції були озвучені”,
– пояснив Віктор Назаров.
Також він наголосив, що у 2022 році ідеї Залужного не викликали інтересу у вищого керівництва, однак зараз вони фактично реалізуються в Курській області.
Крім того, на думку самого Залужного, безпосередня участь автократичних союзників росії у війні проти України може означати початок Третьої світової війни.
Залужний і Офіс Президента
Нещодавній вихід книги “Моя війна” Валерія Залужного у видавництві “Вавилонська бібліотека” став резонансною подією в українському інформаційному просторі. Перша частина запланованої трилогії розкриває не лише особистий шлях генерала, а й складний процес трансформації української армії напередодні повномасштабного вторгнення росії.
Книга, що вже стала бестселером, зачіпає низку важливих питань, зокрема – розвиток українських Збройних сил у новітній історії. Однак один із найбільш обговорюваних аспектів – взаємодія Залужного з політичним керівництвом країни – залишився без прямих відповідей. Генерал фактично оминає тему відносин з Володимиром Зеленським та його оточенням, лише натякаючи на труднощі, пов’язані зі змінами в військовій системі. Він підкреслює, що структура ЗСУ значною мірою залишалася радянською і реформувалася надто повільно.
Один із епізодів розповідає про зустріч генерала з дітьми з Національної бібліотеки України, які подарували йому вишиванку, зроблену власноруч. Проте автор зазначає, що представники Офісу президента неодноразово дорікали йому за такі зустрічі.
Ще один знаковий момент книги – розповідь про рішення щодо призначення керівника однієї з військових структур. У цьому контексті Залужний прямо говорить про зростаюче напруження у відносинах із політичним керівництвом.
“Мої особисті стосунки з керівництвом країни загострювалися з кожним днем”,
– зазначає Валерій Залужний, вказуючи на розбіжності у підходах до управління військом.
Отже, у контексті останніх соціологічних досліджень та значної довіри до Залужного серед українців, його можливе повернення до політичного простору виглядає цілком реальним. Проте політичні напруження, зокрема відносини з Офісом Президента, свідчать про складність ситуації в країні, де військовики мають важливу роль не тільки на фронті, але й у політичному житті.
