Закупівлі зброї під час війни: як Україна втратила сотні мільйонів через посередників
16 Травня 20:15
Згідно з розслідуванням Financial Times, з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна втратила близько $770 мільйонів на передоплатах за зброю, яку так і не отримала. Ці кошти були сплачені іноземним постачальникам, які не виконали свої зобов’язання або надали непридатну продукцію, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал медіа.
Журналісти знайшли інформацію про три десятки проблемних контрактів.
Ключові випадки
OTL Imports (США). У 2022 році українська державна компанія “Прогрес” уклала контракт на €49 мільйонів з американською фірмою OTL Imports, заснованою 28-річним Таннером Куком. Україна сплатила аванс у розмірі €17,1 мільйона, але боєприпаси не були доставлені. Хоча українська сторона виграла арбітраж у Відні, кошти досі не повернуті.
Regulus Global (США). Компанія підписала контракт з “Спецтехноекспортом” на суму до $1,7 мільярда для постачання 155-мм артилерійських снарядів. Україна сплатила аванс у розмірі $162,6 мільйона та €14 мільйонів, але постачання не відбулося. З вересня 2024 року Regulus припинила спілкування з українською стороною. “Спецтехноекспорт” подав позов до арбітражу в Лондоні на суму $346 мільйонів.
Причини проблем
Після початку війни Україна скасувала стандартні правила закупівель, що призвело до укладання контрактів з маловідомими компаніями без належної перевірки. Це створило умови для шахрайства та неефективного використання коштів.
Наразі українські правоохоронні органи розслідують десятки контрактів, пов’язаних із закупівлею зброї. Деякі посадовці вже були звільнені або притягнуті до відповідальності. Міністерство оборони України намагається стягнути $309 мільйонів через судові процеси та ще близько $460 мільйонів шляхом досудових переговорів.
Читайте також: Звільнення у Міноборони: Кліменкова звинуватили у провалі закупівель зброї
Контракт на $500 млн: що не поділили Україна та американський постачальник Regulus
Значну частину суперечок у справі Regulus і “Спецтехноекспорту” викликає саме правове тлумачення змісту контрактів і графіків платежів. Обидві сторони трактують домовленості по-різному, а через брак чіткого механізму контролю й аудиту попередніх угод Україна зіткнулася з серйозними ризиками втрати коштів. Арбітраж у Лондоні, який уже розпочато, має стати одним із прецедентів для міжнародної практики регулювання поставок озброєння в умовах війни.
Паралельно Міністерство оборони України оприлюднило загальні цифри щодо авансів, які були сплачені іноземним постачальникам, але так і не перетворилися на реальні поставки. Загальна сума — понад $770 мільйонів. За словами представників Міноборони, значну частину цих коштів спробують повернути через міжнародні суди, хоча процес ускладнений, зокрема, юрисдикційними обмеженнями та небажанням деяких постачальників співпрацювати.
Найгострішу критику викликає використання посередників — компаній, які не виробляють зброї, але організовують її закупівлю та логістику. Часто саме вони отримують контракти на мільйони доларів, не маючи повної матеріальної відповідальності. Експерти наголошують, що така схема збільшує вартість закупівель і створює зони ризику для державних фінансів.
У відповідь на ситуацію в українському парламенті вже обговорюють можливість законодавчого обмеження участі посередників у стратегічних закупівлях оборонного призначення. Крім того, створюється новий реєстр прозорих постачальників зі списком компаній, які пройшли перевірку на доброчесність і мають реальний досвід роботи у сфері ВПК.
Цей конфлікт також поглибив напругу у відносинах з окремими іноземними партнерами. Деякі компанії з країн ЄС уже оголосили про зупинку контрактів з Україною, посилаючись на “високі юридичні ризики”. Уряд у відповідь заявив, що посилюватиме міжнародну правову підтримку, зокрема через дипломатичні канали та спеціалізовані юридичні компанії.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
