Захист прав кримських татар і пропозиції Меджлісу для України: перші підсумки 24-ої сесії Форуму ООН
25 Квітня 16:44
РОЗБІР ВІД 
24-та сесія Постійного форуму ООН з питань корінних народів (UNPFII), що почалася 21 квітня в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, стала ключовою подією для глобальної спільноти корінних народів.
Цьогорічна тема – “Впровадження Декларації ООН про права корінних народів у державах-членах ООН та системі ООН, включаючи визначення найкращих практик і подолання викликів” – підкреслила необхідність практичних кроків для захисту прав корінних народів у всьому світі.
Форум, створений у 2000 році як дорадчий орган Економічної та соціальної ради ООН (ECOSOC), об’єднав представників корінних народів, держав-членів, агенцій ООН і громадянського суспільства для обговорення питань економічного розвитку, культури, освіти, здоров’я, довкілля та прав людини.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, депутат попередніх скликань Верховної Ради Рефат Чубаров, який перебуває у складі української делегації, розповів «Комерсант Український»
про те, що на практиці дає Києву участь у цьому форумі.
Рефат Чубаров. Фото з відкритих джерел
“Проще кажучи, це майданчик, де раз на рік, виступають представники корінних народів, які обговорюють всі питання, що входять у повноваження держав, міжнародних організацій. Це дуже широкий спектр проблем, починаючи від захисту навколишнього середовища і завершуючи питанням компенсації втрат корінних народів протягом століть.
Говорячи про ефективність цього Форуму, варто зауважити, що тут висвітлюються проблеми, вказуються шляхи їх вирішення. Як правило ті чи інші актуальні питання мають великі шанси бути включені в різноманітні міжнародні документи, в тому числі резолюції ООН”, — заявив він з Нью-Йорку.
Окупація корінного народу
Не випадково, що у складі української делегації, окрім Чубарова, були інші представники кримських татар: голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв та юрист-міжнародник Сулейман Мамутов.
Саме становище корінних народів України, чиї права зазнають систематичних порушень через російську окупацію Криму та війну, привертає особу увагу міжнародної спільноти.
Кримські татари, які становлять основну корінну групу Криму, зазнають систематичних переслідувань, включно з арештами, тортурами та обмеженнями культурної діяльності на окупованому півострові.
За даними правозахисників, щонайменше 92 громадянина України, переважно кримські татари, утримуються в ув’язненні за сфабрикованими звинуваченнями у “диверсіях” і “шпигунстві”, а 33 особи були викрадені з окупованих Запорізької та Херсонської областей після лютого 2022 року.
Окупаційна влада в Криму забороняє діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, переслідує релігійні та культурні практики, а також знищує історичні пам’ятки, такі як Ханський палац у Бахчисараї.
Крім того, багато кримських татар, які покинули Крим після 2014 року, зіткнулися з викликами інтеграції на материковій України.
Україна та захист прав корінних народів
Україна здійснила кілька ключових кроків для захисту прав корінних народів. У 2021 році був ухвалений Закон “Про корінні народи України”, який визнає кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами та гарантує їм право на самовизначення в межах України.
У 2022 році Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року. Цей документ має на меті зберегти, популяризувати та розвивати кримськотатарську. Київ у мірі своїх можливостей фінансує програми для збереження кримськотатарської мови та культури, включаючи освітні ініціативи.
Однак для подолання викликів, спричинених війною та окупацією, влада може запровадити інші важливі серед яких, зокрема ті закони, які пропонує прийняти Меджліс кримськотатарського народу:
Закон про визнання кримських татар корінним народом із закріпленням статусу Меджлісу як їхнього представницького органу та правами на самоврядування та Закон про створення кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі України з квотами у владі та офіційним статусом кримськотатарської мови.
Заклик до України в ООН
Пропозиція про закріплення статусу Меджлісу пролунала і під час сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Її озвучив голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, який займається дослідженням порушення прав кримчан на захопленому росією півострові, Ескендер Барієв.
Він нагадав, що вже 18 місяців процес не рушиться з місця. У жовтні 2024 року Барієв навіть подав відповідний позов проти Кабінету міністрів України.
Виступ Ескендера Барієва. Фото: Facebook
У коментарі “Суспільному” Барієв заявив, що відмова надати правовий статус Меджлісу зіпсує імідж України на міжнародному рівні.
“І не дуже зрозуміло, чому Кабмін робить так. Тому що це дискредитує, в тому числі президента України Володимира Зеленського, який був ініціатором прийняття Закону України “Про корінні народи України”, – наголосив Барієв.
Рефат Чубаров також нагадав, що згідно із закону України “Про корінні народи”, Кабмін зобов’язаний закріпити за Меджлісом статус представницького органу кримських татар, бо йдеться про представницькі органи корінних народів.
“Уряд затягує з прийняттям цього рішення. Ми вважаємо, що Кабмін не виконує певну норму чинного закону України. Проте, у мене є велике очікування, що незабаром це рішення буде прийнято”, — додав він.
Попри те, що Україна ухвалила Закон “Про корінні народи України” у 2021 році та активно працює над покращенням становища кримських татар, Києву варто уважніше прислухатися до голосу самих кримських татар і їхніх представників, таких як Меджліс.
Розгляд пропозицій щодо створення кримськотатарської національно-територіальної автономії та визнання Меджлісу як офіційного органу є критично важливим для ефективного захисту їхніх прав.
Тільки самі кримські татари найкраще знають, як зберегти свою унікальну національну ідентичність, розвивати кримськотатарську мову та будувати краще майбутнє для свого народу.
Цей діалог між державою та корінним народом стане запорукою справедливості, стійкого розвитку та відновлення історичних прав кримських татар у складі України.
Автор: Асіф Алієв, журналіст
