Європейцям порадили зібрати “тривожні валізки”: що стоїть за цим закликом
26 Березня 22:18
ЄС закликає громадян підготувати 72-годинні набори для виживання в надзвичайних ситуаціях. Про це повідомляє Комерсант український із посиланням на Politico.
Згідно з проєктом “Стратегії Союзу готовності”, з яким ознайомилося медіа, кожен житель ЄС має бути самозабезпеченим щонайменше на 72 години у випадку надзвичайної ситуації. Цей крок — частина ширшого стратегічного повороту до громадянської стійкості у відповідь на швидкозмінний безпековий ландшафт і зростаючі загрози громадській безпеці та інфраструктурі.
Що має містити 72-годинний набір
Комісія опублікувала список рекомендованих речей, необхідних у перші критичні години серйозної аварії. До нього входять:
- питна вода (мінімум 2 літри на людину в день);
- їжа, що не псується, на три дні;
- радіо на батарейках або з ручним приводом;
- ліхтарики та додаткові батарейки
- засоби першої медичної допомоги та ліки за рецептом;
- важливі документи (посвідчення особи, страховка, банківські реквізити) у водонепроникній упаковці;
- готівка (банкомати можуть не працювати під час відключень світла);
- засоби особистої гігієни;
- ковдри та теплий одяг;
- павербанки для смартфонів;
- багатоцільовий інструмент, свисток, скотч.
Представники ЄС підкреслюють, що це не заклик до панічних закупівель чи накопичення запасів, а практичний крок.
Чому 72 години?
“Правило трьох днів” є широко прийнятим критерієм планування на випадок надзвичайних ситуацій. Воно визнає, що в перші 72 години після масштабної катастрофи урядове реагування може затягнутися через пошкодження інфраструктури, заблоковані дороги або перевантаженість комунікаційних мереж.
Можливість знайти притулок на місці протягом трьох днів — з достатньою кількістю їжі, води й тепла — може означати різницю між безпекою і кризою, особливо для вразливих груп населення.
Імплементація в країнах-членах ЄС
Рекомендації ЄС не є обов’язковими до виконання, але вони встановлюють рамки для кампаній на національному рівні:
- Очікується, що уряди розроблятимуть рекомендації з урахуванням місцевих небезпек — від землетрусів на півдні Європи до кіберзагроз у фінансових центрах.
- Ініціативи з інформування громадськості включатимуть повідомлення на телебаченні, радіо, в соціальних мережах, школах та роботі з громадами.
Комісія також зміцнює резервну систему ЄС, створюючи стратегічні запаси медичних, енергетичних та аварійних матеріалів у ключових точках Європи.
Реакція громадськості
У той час як деякі громадяни вітали цей крок як планування, що відповідає здоровому глузду, інші побоюються, що він свідчить про ескалацію небезпеки — особливо на тлі постійної напруженості у відносинах з Росією і примари ширшого конфлікту.
Однак чиновники ЄС чітко заявили: ця ініціатива не є сигналом, що війна неминуча, але що готовність до неї є базовим очікуванням сучасного європейського громадянства.
Зміна характеру ризиків у Європі
Заклик до дій — це не реакція на якусь окрему подію, а скоріше відображення того, наскільки вразливими стали європейські суспільства до комплексних ризиків, що накладаються один на одного:
Війна в Україні підкреслила потенціал геополітичної ескалації та довгострокової нестабільності в сусідніх з ЄС країнах.
Почастішання кібератак на електромережі, транспортні системи та цифрову інфраструктуру підкреслює вразливість Європи до гібридної війни.
Стихійні лиха, спричинені кліматичними змінами — від руйнівних повеней до лісових пожеж — вже призвели до перенапруження служб з надзвичайних ситуацій у багатьох країнах-членах.
А тривале відчуття постпандемічної вразливості все ще формує ставлення громадськості до готовності та спроможності урядів.
На цьому тлі ЄС вживає заходів для розвитку “культури готовності”, спираючись на моделі таких країн, як Фінляндія, яка вже давно впровадила цивільну оборону в суспільну свідомість.
Цей підхід являє собою помітний зсув у філософії цивільного захисту ЄС — від реактивного до проактивного. До цього часу більшість громадян вважали, що державні органи будуть керувати всіма надзвичайними ситуаціями. Але все частіше керівництво ЄС закликає громадян брати на себе особисту відповідальність за короткострокове реагування на кризові ситуації, принаймні протягом перших 72 годин, коли аварійні служби можуть бути перевантажені.
У той час як деякі країни ЄС, такі як Німеччина, Швеція та Фінляндія, вже мають національні рекомендації щодо підготовки до надзвичайних ситуацій, інші лише починають інтегрувати цю концепцію в суспільний дискурс.
