Війна

Європа розкололася: чи відправлять союзники війська в Україну

У лютому 2025 року європейські лідери зіштовхнулися з серйозними розбіжностями щодо можливого відправлення військ в Україну в рамках миротворчої місії. Про це йдеться у відповідному матеріалі Reuters, передає Комерсант український.

Ці обговорення активізувалися після оголошення адміністрації президента США Дональда Трампа про намір провести переговори з росією з метою завершення майже трирічного конфлікту в Україні. Рішення США діяти без консультацій з європейськими союзниками викликало занепокоєння і вимагало вироблення єдиної позиції серед країн Європи.

Позиція Великої Британії

Прем’єр-міністр Кеїр Стармер висловив готовність направити британські війська в Україну у складі миротворчих сил після досягнення мирної угоди. Він підкреслив, що це необхідно для забезпечення національної безпеки та стабільності в Європі. Стармер також зазначив, що Європа стикається з “викликом покоління” у сфері безпеки й повинна збільшити витрати на оборону.

Позиція Німеччини

Канцлер Олаф Шольц акцентував на необхідності сильної та суверенної Європи. Він наголосив на важливості зміцнення української армії та заявив, що Німеччина не ухилиться від участі в майбутній миротворчій місії, якщо буде визначено відповідні рамки.

Позиція Польщі

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща продовжить надавати організаційну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу Україні, але не планує відправляти польських солдатів на її територію. Він підкреслив важливість тісної співпраці між Польщею, Україною, Європейським Союзом і США.

Позиція Швеції

Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон зазначив, що участь шведських миротворців у повоєнній Україні можлива, але для цього потрібен чіткий мандат і подальший прогрес у переговорах. Він наголосив, що Швеція зазвичай бере участь у зміцненні безпеки у своєму регіоні й готова розглянути такий внесок і цього разу.

Позиція Іспанії

Міністр закордонних справ Хосе Мануель Альбарес заявив, що говорити про розгортання військ в Україні передчасно, оскільки наразі миру ще не досягнуто. Він наголосив, що агресія не повинна бути винагороджена, і висловив сумніви у швидкому настанні миру.

Занепокоєння з приводу переговорів США і росії

Рішення США почати переговори з росією без участі України та європейських союзників викликало критику з боку президента України Володимира Зеленського. Він наголосив, що Україна не визнає результатів переговорів, у яких вона не бере участі, і що будь-які угоди, досягнуті без участі Києва, не матимуть сили.

Європейські лідери також висловили занепокоєння з приводу можливої угоди між США та росією, яка може не враховувати інтереси України та Європи. У відповідь на це в Парижі було скликано екстрений саміт за участю лідерів Франції, Великої Британії, Німеччини, Данії, Польщі, Італії, Іспанії та Нідерландів, а також представників НАТО і Європейського Союзу, для обговорення єдиної стратегії щодо України.

Виклики для європейської оборони

Обговорення можливого розгортання миротворчих сил в Україні виявило кілька ключових проблем:

• Ризик прямого зіткнення з росією. Розміщення європейських військ в Україні може призвести до прямого військового протистояння з росією, що викликає серйозні побоювання серед європейських країн.
• Обмежені військові ресурси. Багато європейських армій вже відчувають брак ресурсів через тривалі поставки озброєння Україні та десятиліття відносного миру. Збільшення військових зобов’язань потребуватиме значних інвестицій і реорганізації.
• Фінансові обмеження. Публічні фінанси багатьох європейських країн перебувають під тиском, і збільшення витрат на оборону може викликати додаткові економічні труднощі.

Таким чином, Європа стоїть перед складним вибором у питанні підтримки України та забезпечення власної безпеки. Відмінності в позиціях країн-членів, побоювання з приводу можливої угоди між США і росією без участі Європи, а також внутрішні економічні та військові обмеження створюють серйозні перешкоди на шляху до вироблення єдин