Економіка

ЄС та вуглецевий податок: чому CBAM стає торгівельною зброєю

CBAM спочатку позиціювався як екологічний механізм, спрямований на скорочення викидів CO₂, але на практиці він перетворився на інструмент економічного протекціонізму, який використовується Європейським Союзом для захисту внутрішніх ринків та підтримки власних виробників. Таку думку висловив директор GMK Center Станіслав Зінченко, передає Комерсант український. 

За його словами, фінансові надходження від CBAM спрямовуються на субсидування європейських підприємств у процесі декарбонізації, що робить цей механізм елементом промислової політики ЄС.

CBAM як глобальний тренд

ЄС став першим, хто впровадив CBAM, але незабаром подібні механізми почали розглядати й інші країни, зокрема Великобританія, Австралія, Канада, Норвегія та Південна Корея. Вони розуміють, що без аналогічних заходів їхні виробники втратять конкурентні позиції перед імпортом із країн, де немає екологічних обмежень.

ЄС не готовий до власного CBAM

Попри тривалу підготовку, Євросоюз зіткнувся з проблемами адміністрування CBAM. Вимога подання звітності понад 120 тисячами підприємств створила надмірне навантаження, тому було вирішено виключити з системи малий і середній бізнес. Водночас для великих компаній залишаються всі фінансові зобов’язання, а фізичні платежі будуть запроваджені з 2027 року.

Паралельно європейські виробники чинять тиск на владу, вимагаючи посилення CBAM для захисту внутрішнього ринку, що включає нові антидемпінгові розслідування та субсидії на «чистий перехід» промисловості.

Україна та CBAM: пасивна позиція та потенційні втрати

В Україні CBAM все ще розглядається як екологічний механізм, хоча в ЄС він уже використовується для економічного регулювання. Немає активних переговорів уряду з Євросоюзом щодо пом’якшення впливу цього мита, хоча 15% українського експорту в ЄС уже підпадає під CBAM.

За прогнозами GMK Center, витрати України через CBAM зростатимуть у міру скорочення безплатних квот та зростання ціни CO₂, яка може досягти $150/т до 2030 року. Очікувані втрати експорту України до ЄС у 2026-2030 роках можуть скласти $4,7 млрд, а потенційні інвестиції у промисловість скоротяться на $3 млрд.

CBAM як загроза інтеграції України в ЄС

Україна є кандидатом у ЄС, проте CBAM фактично ставить її в одну категорію з третіми країнами, такими як Туреччина чи Китай. Якщо українські виробники не адаптуються, вони змушені будуть шукати альтернативні ринки, що послабить економічну інтеграцію з ЄС. Без активних дій Київ ризикує втратити статус надійного торгового партнера.

Необхідність українського CBAM

Експерти пропонують Україні створити власний механізм вуглецевого коригування імпорту, як це зробила Норвегія. Це дозволить захистити внутрішній ринок та використати CBAM як аргумент у переговорах із ЄС.

CBAM буде розширюватися і може охопити нові сектори, зокрема аграрний та виробництво споживчих товарів. Українському бізнесу потрібно готуватися до нових правил, розробляючи стратегії адаптації та модернізації.

Що таке CBAM і чому він важливий?

CBAM – це механізм регулювання вуглецевих викидів на кордоні ЄС, який зобов’язує імпортерів платити додаткове мито за продукцію, виробництво якої супроводжувалося значними викидами CO₂. Основна мета ініціативи – запобігти “вуглецевому витоку”, тобто переміщенню виробництва до країн із менш жорсткими екологічними стандартами.

Завдяки CBAM Євросоюз планує вирівняти умови конкуренції між європейськими виробниками, які вже сплачують високі податки на викиди, та іноземними компаніями, що виробляють продукцію без значного екологічного регулювання.

Які товари підпадають під CBAM?

На першому етапі CBAM охопить найбільш вуглецевмісні галузі, такі як:

• металургія (залізо, сталь, алюміній);
• хімічна промисловість (цемент, добрива);
• енергетика (електроенергія);
• виробництво пластмас.

Надалі перелік товарів розширять, що зробить механізм більш всеосяжним.

Як працюватиме CBAM?

CBAM впроваджується у кілька етапів:

З 1 жовтня 2023 року по 2025 рік – перехідний період, коли імпортери повинні звітувати про викиди CO₂, але мито не стягуватиметься.

З 1 січня 2026 року – повноцінний запуск механізму. Імпортери почнуть сплачувати мито відповідно до обсягів викидів, створених під час виробництва товарів.

Щоб імпортувати продукцію в ЄС, компанії повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, вартість яких відповідатиме внутрішній ціні на вуглець у ЄС.

Як CBAM вплине на Україну?

Україна, як один із ключових торгівельних партнерів ЄС, особливо у металургійній та хімічній промисловості, може суттєво постраждати від запровадження CBAM. Оскільки більшість українських компаній не готові до нових екологічних стандартів, їхні товари можуть втратити конкурентоспроможність на європейському ринку.

Основні виклики для України:

• Збільшення вартості експорту. Українським виробникам доведеться компенсувати додаткові витрати на CBAM-сертифікати.
• Потреба в екологічній модернізації. Необхідно впроваджувати технології, що знижують викиди парникових газів.
• Ризик втрати ринків. Компанії, які не адаптуються до нових умов, можуть втратити позиції на європейському ринку.

Крім того, Уряду України доведеться розробити державні програми підтримки підприємств, щоб допомогти їм впроваджувати екологічні стандарти та зменшити ризики втрати конкурентоспроможності.

Переваги CBAM для глобального ринку

Попри складнощі для експортерів, CBAM має і позитивні аспекти:

• Стимулювання екологічних інновацій. Компанії змушені переходити на “зелені” технології, що сприятиме сталому розвитку.
• Зменшення вуглецевих викидів. У довгостроковій перспективі CBAM сприятиме зниженню глобального рівня СО₂.
• Посилення позицій ЄС у боротьбі зі зміною клімату. Цей механізм може стати прикладом для інших країн, які також розглядають подібні ініціативи.

Експерти у галузі економіки та екології наголошують, що  CBAM – це лише перший крок у зміні глобальних правил торгівлі на користь екологічної стійкості. Уряди, бізнес та міжнародні організації продовжуватимуть обговорення деталей впровадження та можливих винятків для країн, що розвиваються.

Українським виробникам потрібно терміново адаптуватися до нових реалій: вкладати в енергоефективність, отримувати міжнародні сертифікати екологічного виробництва та шукати державну підтримку для модернізації виробництва.