З 2 вересня в Україні стартувала програма “Національний кешбек”, за якою покупці можуть отримати компенсацію 10% вартості куплених ними українських товарів — тих, що мають позначку “Зроблено в Україні” спеціального формату. До програми долучилося 713 вітчизняних виробників та понад 880 тисяч українців. Для того, аби стати учасником цієї програми, покупцеві потрібно відкрити спеціальну картку для виплати кешбеку та визначити картку для розрахунку за товари. Комерсант український
вирішив розібратися? хто саме долучився до програми “Національний кешбек” та чому її вже почали критикувати.
Мета програми “Національний кешбек”
Головна мета “Національного кешбеку” – фінансова підтримка українців, повідомляли в Мінекономіки. Тим паче? що попереду опалювальний сезон і гроші з кешбеку можна буде витрачати і на комуналку.
Окрім того, ця програма має підтримати виробників, збільшити ріст попиту на українські товари та створити нові робочі місця.
Які українські виробники вже долучилися до програми “Національний кешбек”
До програми вже долучилося 713 вітчизняних виробників, повідомляють у Дії.
Серед них зокрема такі бренди як Roshen, ТМ Галичина, Волошкове поле, Пирятин, Mermade, Яготинський, Ліктрави та ін.
У Мінекономіки зазначають: будь-який виробник споживчих товарів, виробничі потужності якого розташовані в Україні, може долучитись до програми.
За які товари українці найчастіше отримують кешбек
Згідно з аналізом the Page, найпопулярнішими продуктами, за які українці отримують кешбек, наразі стали шкарпетки – їх купили в обсязі 1261 товар.
Також популярними є:
- футболки – 394 товари;
- корм для котів – 346 товарів;
- штани – 340 товарів;
- офісні зошити – 325 товарів;
- кухонні витяжки – 304 товари;
- костюми – 290 товарів;
- емаль – 254 товари;
- шпалери – 248 товарів;
- вхідні двері – 216 товарів.
Також кешбек можна отримати за курятину, нагетси, хліб, молочні продукти, льодяники, шоколад та ін.
Які магазини беруть участь у програмі “Національний кешбек”
До програми “Національний кешбек” долучилася вже велика кількість ритейлерів. Це зокрема АТБ-Маркет, Аврора, NOVUS, ЕКО маркет, VARUS, OKKO, Мережа АЗК «WOG», “Укрнафта”, мережа аптек Аптека АНЦ, Епіцентр K, Нова лінія, Auchan, Comfy, Сільпо, ФОРА та аптека 3і. До програми і надалі приєднуватимуться нові торгові мережі та магазини.
Хто ініціатор програми “Національний кешбек”
“Кешбек надаватиметься на товари українського виробництва, в тому числі, ліки й медичні вироби. Кешбек не буде нараховуватись на підакцизні товари. Участь покупців, виробників і продавців в програмі добровільна, тож чи є кешбек на конкретний товар в конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми”,
— розповідала про програму міністерка економіки Юлія Свириденко, чиє міністерство виступає координатором цієї програми.
Сайт madeinukraine, де можна перевірити інформацію, вказану Свириденко, ще й досі проходить бета тестування.
В реалізації проєкту також беруть участь Міністерство цифрової трансформації, АТ “Зроблено в Україні”, ДП “Дія”, Державна податкова служба.
Оформити картки вже можна в monobank, Укргазбанк, ПриватБанк, Sense Bank, ПУМБ, Абанк, Глобус Банк, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Ощадбанк та Акордбанк. Загалом, в системі зареєстровані 11 банків. Деякі з них також пропонують додаткові бонуси до кешбеку, який надає держава.
Критика “Національного кешбеку”
Попри те, що “Національний кешбек” працює в Україні трохи більше тижня, частина українських аналітичних центрів вважають, що ця програма “фінансово обтяжлива” для бюджету, а сам механізм кешбеку — “несправедливий”, бо він, ймовірно, буде діяти переважно через великі торговельні мережі, що “завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам”.
“Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їхнього приватного життя, а саме їхніх покупок. Несправедливий механізм кешбеку, який діє виключно через торговельні мережі, надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу. Такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам і у такий спосіб надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж”,
– повідомили в Економічній експертній платформі.
Через це експерти рекомендують представникам влади відмовитись від контрпродуктивної для економіки країни ідеї щодо запровадження кешбеку за придбання українських товарів та зосередитись на інституційних покращеннях умов ведення бізнесу в Україні, зокрема реалізації важливих проєктів з перезавантаження БЕБ, ДПС та ДМС.
Попри це “Національний кешбек” продовжує працювати, однак реальний результат цієї програми буде відомий тільки через деякий час.
Авторка: Альона Капліна