Вже не $300, а $100 млрд: США пом’якшили вимоги щодо угоди про надра
16 Квітня 10:04
США втричі пом’якшили свої вимоги щодо повернення Україною отриманої військової допомоги під час нещодавніх переговорів про укладання двосторонньої угоди. Про це з посиланням на Bloomberg повідомляє Комерсант український.
Як пише Bloomberg, після раунду переговорів у Вашингтоні минулого тижня, адміністрація Президента США Дональда Трампа суттєво зменшила свою оцінку загального обсягу допомоги, наданої Україні з початку повномасштабного російського вторгнення. Початкова сума в 300 мільярдів доларів була зменшена приблизно до 100 мільярдів, що наближається до української оцінки у понад 90 мільярдів.
За даними видання, адміністрація Трампа продовжує наполягати на угоді, яка б дозволила США отримувати частку прибутків від майбутніх українських інвестиційних проєктів, включаючи видобуток корисних копалин та розвиток інфраструктури. Вашингтон розглядає це як компенсацію за багатомільярдну військову та іншу допомогу, надану Україні за адміністрації Джо Байдена.
Згідно з проєктом угоди, повідомляє видання, США отримали б першочергове право на прибутки, які надходитимуть до спеціального інвестиційного фонду під контролем Вашингтона. Українська сторона, однак, прагне кращих умов і категорично відмовляється визнавати попередню американську допомогу як борг.
Офіційний Київ утримується від коментарів до підписання угоди, зазначає Bloomberg. У свою чергу, ні Білий дім, ні Міністерство фінансів США не відповіли на запити журналістів про коментар.
За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Україна надіслала свою зустрічну пропозицію на вихідних, і переговори активно тривають.
“Ми дуже, дуже близькі… [угода] може бути підписана навіть цього тижня”,
– заявив він у понеділок.
За інформацією джерел Bloomberg, знайомих із ситуацією, переговори між технічними командами двох країн були загалом конструктивними, хоча США все ще розглядають угоду насамперед як механізм відшкодування своїх витрат. Адміністрація Трампа також демонструє небажання брати на себе зобов’язання щодо майбутніх інвестицій у спільний фонд, наполягаючи натомість, щоб попередні військові витрати США на підтримку України вже вважалися американським внеском.
Як підкреслює видання, ситуація для Києва є надзвичайно делікатною після лютневого конфлікту в Білому домі між Трампом, віце-президентом Венсом та президентом Зеленським, що призвів до скасування попередньої угоди і тимчасового призупинення американської допомоги Україні.
Додаткову напругу вносять заяви самого Трампа, який нещодавно знову звинуватив Зеленського у відповідальності за війну, а також діяльність спеціального посланника Трампа Стіва Віткоффа, який після п’ятигодинної зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі публічно говорив про “можливість змінити російсько-американські відносини через переконливі комерційні можливості”.
Не менш важливим фактором у переговорах, додає Bloomberg, є прагнення України до членства в Європейському Союзі. Будь-які преференційні умови для США в українській економіці потенційно можуть суперечити правилам єдиного ринку ЄС, тому прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно окреслив євроінтеграцію як “червону лінію номер один” у контексті обговорюваної угоди.
Згідно з інформацією джерел видання, проєкт угоди, представлений американською стороною, передбачає комплекс поступок від України, зокрема дозвіл США отримувати частку потенційних доходів від українських родовищ нафти і газу, покладів рідкоземельних мінералів та експлуатації морських портів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Проєкт угоди між Україною та США: що відомо
У лютому 2025 року Сполучені Штати та Україна досягли попередньої домовленості, спрямованої на спільну розробку та управління мінеральними ресурсами України. Угода, відома як Двостороння угода про встановлення умов для Інвестиційного фонду реконструкції, передбачає створення спільного інвестиційного фонду для відновлення постраждалої від війни економіки України. Основною метою фонду є залучення та реінвестування доходів від значних мінеральних багатств України для сприяння її відновленню та довгостроковій стабільності.
Основні положення проєкту угоди
Створення Інвестиційного фонду реконструкції. Згідно з текстом проєкта угоди, опублікованим газетою The Kyiv Independent, фонд перебуватиме у спільній власності та під спільним управлінням урядів США та України. Частка власності та фінансові інтереси кожної сторони будуть визначені у подальшій угоді про фонд. Управління фондом здійснюватиметься представниками обох урядів, більш детальні умови будуть викладені в наступній угоді.
Внесок України. Україна зобов’язується спрямовувати 50% своїх майбутніх надходжень від монетизації природних ресурсів держави, включаючи мінерали, вуглеводні, нафту, природний газ та іншу видобувну інфраструктуру, до Інвестиційного фонду реконструкції. Ці відрахування триватимуть доти, доки сума не досягне 500 мільярдів доларів США (так було у попередніх драфтах). Важливо зазначити, що поточні джерела надходжень, які вже включені до загального бюджету України, не охоплюються цією угодою.
Роль США. Уряд США прагне підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання, спрямовані на розвиток стабільної та економічно процвітаючої України. Це включає в себе інвестиції, фінансові інструменти та інші матеріальні та нематеріальні активи, що мають вирішальне значення для відновлення України. Однак угода не передбачає конкретних гарантій безпеки або продовження поставок озброєнь в Україну; ці питання будуть обговорюватися окремо.
Положення угоди, які бачив депутат Железняк
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що бачив текст угоди, і той його нажахав.
Депутат детально описав ключові пункти проєкту, які викликають тривогу:
- Управління 5 людей, 3 з них від США з повним правом вето.
- Мова вже йде про всі копалини. Тобто там і нафта, і газ, і І нові і існуючи.
- По всій території України.
- Мова про видобуток і державними і приватними кампаніями.
- Гроші конвертуються одразу у валюту.
- Гроші фонду виводяться закордон. Якщо раптом по причині з нашої сторони щось не дійшло – доплачуємо.
- Внесок США – вже надана нам допомога з 2022. І вони можуть за своїм рішення отримувати прибуток. А отримують вони «роялті» з Фонду перші (а потім Україна) +4%.
- Безстроково діє угода. Зміни тільки з дозволу американців можуть бути зміни чи припинення.
- Права «першої ночі» на всі нові інфраструктурні проекти і право вето на продаж ресурсів іншим країнам.
- Нічого про гарантії безпеки. Навіть натяки.
Ярослав Железняк, народний депутат
В уряді тим часом запевняють, що угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності.
За словами Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, рамкова угода між Україною та США не є міжнародним договором у класичному розумінні, а радше політичною домовленістю, яка визначає наміри сторін створити спільний Фонд відновлення інвестицій.
