Втеча чи відповідальність: 17-річних юнаків масово вивозять з України і що з цим робити державі
4 Червня 14:55
РОЗБІР ВІД 
На тлі повномасштабної війни в Україні триває прихований, але дуже болючий процес — тисячі родин вивозять 17-річних синів за кордон. Одні бачать у цьому зраду, інші — спробу врятувати життя. Освітяни, військові та експерти говорять про це різними мовами, але з однаковим занепокоєнням. Чому батьки вивозять синів до Європи за рік до призову? А головне — де проходить межа між втечею і зрадою? Чи справді можна втекти з країни і лишитися її громадянином? Більше – у матеріалі «Комерсант Український».
Попри масовий виїзд неповнолітніх хлопців за межі України, українська вища освіта залишається для них привабливою. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтервʼю РБК-Україна.
«Ми знаємо всі, що мами вивозять 17-річних синів. Що ми бачимо по статистиці? Ті 17- і 18-річні, перебуваючи за кордоном, пишуть НМТ. Тому що 20 тисяч із тих, які зареєстровані на НМТ цього року, зареєструвалися на написання НМТ, бувши саме за кордоном», — сказав Винницький.
За словами заступника міністра, цього року тестування для українських випускників пройде у 55 центрах у 34 країнах світу.
Попри втечу від мобілізації, більшість з тих, хто залишає країну у 17 років, все ж не розривають зв’язок із Батьківщиною — вони планують здобувати українську вищу освіту. Частина з них навіть повертається в Україну, щоб вступити до ВИШів.
Зараз, за словами Винницького, в українських університетах навчається близько мільйона студентів, причому значна частина з них — у форматі очного навчання.
Військові назвали виїзд школярів за кордон втечею
Проте у військових та рекрутингових структурах ситуацію з виїздом 17-річних хлопців оцінюють жорсткіше.
«Це втеча, коли ти готуєш свого сина до того, що він не буде служити, і завчасно вивозиш його за кордон. Ти тікаєш з країни, як пацюки тікають з корабля», — заявив заступник начальника центру рекрутингу Сил територіальної оборони ЗСУ Тарас Швайка.
Суспільна дискусія про межу між правом на освіту та відповідальністю перед державою загострюється. Одні батьки намагаються захистити своїх дітей від війни. Інші — вважають це зрадою.
Це не просто втеча, це стратегія виживання: експерт пояснив, чому українські сім’ї вивозять 17-річних хлопців за кордон
У контексті резонансних заяв військових та освітян про масовий виїзд 17-річних хлопців за межі України, експерт з освіти Микола Скиба в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український»
пояснив, чому батьки приймають такі рішення — і чому суспільство має уникати спрощених оцінок.
«Цифр насправді немає. Статистика частково закрита. Але відомо, що з західних регіонів хлопців вивозять частіше — бо там фізично легше перетнути кордон і домовитися», — зазначає Скиба.
На думку експерта, причини — глибші за просте небажання служити. Вони — в накопиченому виснаженні, страху, розчаруванні і відсутності бачення майбутнього.
«Ми вже четвертий рік живемо в повномасштабній фазі війни. Втома, страх, розчарування — все це накопичується. Люди починають думати не про героїзм, а про те, як вижити і забезпечити майбутнє своїм дітям», — пояснює Микола Скиба.
Водночас експерт застерігає від суспільного розколу між «тими, хто лишився» і «тими, хто виїхав». Люди, які виїхали, залишаються сформованими в українській культурі. З ними потрібно тримати зв’язок, впевнений експерт з освіти
«Є чимало випадків, коли хлопці повертаються до України, переривають навчання за кордоном. Їм важливо мати відчуття, що вони потрібні як повноцінні громадяни й на щось розраховувати», — каже Микола Скиба.
Скиба підкреслює: головне завдання — чесна й доросла комунікація.
«Молоді люди швидко дорослішають. Вони чекають чесного діалогу: що їх чекає, які правила гри, на що вони можуть розраховувати. Державі потрібно демонструвати гідність — і в службі, і в освіті, і в праці. Інакше — чим ми відрізняємось від ворога?», – Микола Скиба.
Експерт закликає до комплексного підходу: шукати рішення не лише в політиці чи силових структурах, а також в освіті, психології, антропології, демографії, економіці. Ця ситуація безпрецедентна. Простих відповідей немає, але ми маємо шукати їх разом — щоб молодь не була легкою здобиччю для зовнішніх чи внутрішніх маніпуляторів, резюмує експерт з освіти. Щоб вони залишалися не лише фізично, а й емоційно всередині країни».
Є й гірші приклади: дехто обирає не втечу, а зраду
Якщо частина українських родин вивозить дітей за кордон у пошуках безпеки й освіти — не розриваючи зв’язку з Україною, то є й ті, хто остаточно переходить на бік ворога.
Наприклад, українські гімнастки-зрадниці представляють вже не просто іншу країну — вони прославляють державу, яка знищує українські міста. Йдеться про 17-річну Вікторію Чумакову та 11-річну Анастасію Іванову — вихованок окупованого Донецька, які нині виступають за збірну рф з художньої гімнастики. У 2024 році Чумакова виграла Кубок росії в особистому багатоборстві, а Іванову в російських медіа вже називають «москвичкою».
Українська федерація гімнастики (УФГ) звернулася до Міжнародної федерації гімнастики з вимогою скасувати цим спортсменкам так званий «нейтральний статус», під яким їх допустили до міжнародних змагань.
«Це пряме порушення принципів нейтралітету й моральний удар по українському суспільству», — йдеться в офіційному листі УФГ.
Такий приклад показує, як тонка межа між втечею та зрадою може бути остаточно стерта — коли діти з окупованих територій не просто покидають Україну, а публічно відмовляються від своєї ідентичності.
