Вода раз на тиждень: як вугільні гіганти виграють битву за життя у селян Індії
9 Червня 09:21
Індія планує інвестувати близько $80 мільярдів у будівництво нових вугільних електростанцій до 2031 року, щоб забезпечити зростаючі потреби в енергії, зокрема для дата-центрів. Однак переважна більшість цих проєктів розміщуватиметься в регіонах, які вже зараз страждають від дефіциту води. Це створює парадоксальну ситуацію для країни з 17% світового населення та лише 4% глобальних водних ресурсів, повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Reuters.
За даними внутрішнього документа міністерства енергетики, який переглянув Reuters, 37 із 44 нових енергетичних проєктів планується розмістити в областях, класифікованих урядом як такі, що страждають від водного дефіциту або стресу. Державна енергетична компанія NTPC, яка вже зараз отримує 98,5% води з регіонів із водним стресом, бере участь у дев’яти з цих проєктів.
Вода раз на тиждень
Прикладом цієї проблеми є район Солапур у західній Індії, де після запуску вугільної електростанції потужністю 1320 МВт у 2017 році місцеві жителі почали отримувати воду раз на тиждень, а не через день, як це було раніше. Жителька району Раджані Токе змушена планувати своє життя навколо постачання води:
“У дні з постачанням я не зосереджуюся ні на чому іншому, окрім зберігання води та прання”.
Експерти пояснюють, що вибір локацій для електростанцій визначається передусім доступністю землі, а не води. Складні земельні закони Індії роками затримують комерційні проєкти, тому енергетичні компанії під тиском зростаючого попиту обирають території з мінімальним опором населення.
“Вони шукають області з легкою доступністю землі навіть якщо вода доступна лише далеко”,
– пояснює професор Рудродіп Маджумдар з Національного інституту передових досліджень.
Без води немає й електрики
Водний дефіцит уже зараз впливає на роботу існуючих електростанцій. З 2014 року Індія втратила 60,33 мільярда кВт·год вугільної генерації через нестачу води – еквівалент 19 днів повного вугільного постачання на рівні червня 2025 року. Потужна електростанція Чандрапур (2920 МВт) регулярно зупиняє декілька енергоблоків на місяці під час посушливих сезонів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Попри проблеми, розширення вугільної енергетики продовжується. Електростанція в Чандрапурі планує додати ще 800 МВт потужності, хоча джерело води для розширення ще не визначено. Аналогічно, демонтаж старих неефективних енергоблоків потужністю 420 МВт відкладено на сім років через урядові інструкції не закривати теплові електростанції до кінця десятиліття.
Люди неважливі
Конфлікт між промисловістю та жителями вже стає реальністю. У 2017 році під час посухи місцеві жителі протестували проти електростанції в Чандрапурі, змусивши чиновників перенаправити воду до житлових районів. Анджалі змушена ходити по питну воду до крана, встановленого електростанцією біля її воріт:
“Ми бідні, задовольняємося тим, що можемо отримати”.
Індійські електростанції споживають удвічі більше води порівняно з глобальними аналогами, за даними делійського Центру науки та навколишнього середовища. Це створює додатковий тиск на водні ресурси в умовах, коли попит на зрошення в таких районах, як Солапур, перевищує пропозицію на третину.
Енергетичні чиновники визнають дилему, але наголошують на стратегічній важливості енергетичної безпеки. Колишній головний енергетичний бюрократ Рам Віней Шахі підкреслює:
“Єдиний енергетичний ресурс, який ми маємо в країні, – це вугілля. Між водою та вугіллям перевага віддається вугіллю”.
Ця позиція відображає складний вибір між короткостроковими енергетичними потребами та довгостроковою екологічною стійкістю в умовах зростаючого водного дефіциту. І цей вибір – явно не на користь простих бідних людей.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
