Внутрішні ресурси та мотивація: ключ до подолання ПТСР у військовослужбовців. Поради психологині

1 Листопада 2024 21:39
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

В умовах війни посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) стає однією з найпоширеніших психологічних проблем, особливо серед військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Ця проблема актуальна сьогодні й залишатиметься такою надалі.

ПТСР можна розглядати як реакцію організму на загрозливі або небезпечні для життя ситуації. Проте важливо уникати стигматизації травм, заявляючи, що «всі, хто пережив важкі моменти війни, мають ПТСР». Як зазначає Центр громадського здоров’я МОЗ України, від 20% до 40% військовослужбовців потребують психологічної допомоги, тоді як симптоми ПТСР проявляються у 12-20% тих, хто переніс бойову травму і не звернувся за допомогою через страх бути засудженими за прояви слабкості.

Серед основних симптомів посттравматичного стресового розладу у військових можна виділити такі:

  • регулярні спогади про травматичні події у формі флешбеків;
  • гіперзбудження та проблеми зі сном;
  • потребу в контролі та надмірну настороженість;
  • нічні жахи, пов’язані з пережитими подіями;
  • порушення пам’яті;
  • втрату інтересу до звичних занять;
  • емоційну нестабільність;
  • відчуження від близьких.

Лікування ПТСР у військових вимагає комплексного підходу, щоб перетворити психологічну травму на можливість для посттравматичного зростання. Важливо також пам’ятати, що прості речі, такі як регулярні фізичні навантаження, відпочинок на свіжому повітрі та спілкування з тваринами, можуть мати позитивний вплив на процес одужання.

Чи всі військові страждають на ПТСР?

Військова психологиня Людмила Волтер в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» розповіла про актуальні питання, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) серед військовослужбовців та пояснила головні моменти.

“Не всі люди, військові чи цивільні, переживають ПТСР”, — наголошує Волтер.

За її словами, це залежить від індивідуальних особливостей психіки, темпераменту та попереднього досвіду. Вона зазначає, що одна й та ж ситуація може бути прийнята по-різному різними людьми, тому наявність певних симптомів не завжди свідчить про ПТСР.

“Це психіатричне захворювання, яке можна лікувати. Лише лікар-психіатр може поставити діагноз ПТСР, а не командир чи побратим”, — підкреслює військова психологиня.

Волтер детально описує і широкий спектр симптомів, які можуть проявлятися у військових, від порушень пам’яті до агресії, але ці ознаки можуть також свідчити про інші стани, такі як гострий стрес.

“Лише у сукупності симптомів можна говорити про ПТСР”, — додає вона.

Важливим моментом у військових є виснаження, яке може бути як фізичним, так і психологічним.

“Це може суттєво впливати на поведінку та мотивацію військових”, — зазначає психологиня.

За її словами, під час служби мотивація може змінюватись, тому важливо знайти особисті причини для продовження служби.

“До того ж це мотиваційні такі моменти, коли йде демотивація, людина вже не розуміє, на що я тут. Тоді треба спуститися трошки до того, до основ, чого я колись встав і пішов. Мотивація, до речі, може змінюватись в процесі, тому важливо віднайти оці моменти, чому я це роблю, що для мене важливо, конкретно для мене, не в рамках країни, не в рамках всесвіту, навіть не в рамках підрозділу, а саме чому це для мене особисто, – наголошує Волтер.

Вигорання та демотивація — основні психологічні виклики для військових

Психотерапевтка також підкреслює, що внутрішні ресурси у військових можуть вичерпуватись, що і призводить до вигорання.

“Тобто внутрішні ресурси, що нас мотивує. Когось діти, когось родина, когось загиблі побратими, продовжувати. Тобто хтось просто подивися на природу, вона прекрасна і це моє, я тут живу”, — говорить Волтер.

Психологічна допомога для військових стає все більш актуальною, особливо в умовах високої демотивації та втрати довіри до командування. Окрім цього, загибель побратимів також може бути тяжким випробуванням, — зауважує Волтер. Вона підкреслює, що кожен має право на свої емоції, і важливо навчитися їх виражати.

“Прийняття втрати близької людини — це складний процес. Спершу потрібно усвідомити, що це сталося”, — говорить вона.

За словами психологині, важливо дати собі час на переживання горя, адже це нормальна реакція на втрату. Спеціалістка також закликає військових пам’ятати про свої емоції та не боятися їх виражати, адже це важливий крок до відновлення.

Отже, лікування ПТСР вимагає комплексного підходу, включаючи як психотерапію, так і медикаментозну терапію. Важливо враховувати внутрішні ресурси та індивідуальні мотиваційні фактори військових, що допомагає їм справлятися з психологічними травмами. Варто памʼятати, що прийняття втрат та вираження горя є важливими етапами на шляху до психологічного відновлення, і ці процеси потребують часу та підтримки.

Автор — Даріна Глущенко


Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз