Війна на фінішній прямій: 4 сценарії, що чекають на Україну
23 Травня 20:33
До кінця липня в Україні завершаться активні бойові дії. А надалі країна наймовірніше повторить долю Грузії та через кілька змін влади опиниться під впливом рф, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на аналітиків Центру геополітики JPMorganChase.
Вони прогнозують, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, буде змушений прийняти угоду з росією, яка заморозить бойові дії, але не призведе до укладення всеосяжної мирної угоди.
За нинішніх темпів наступу росія контролюватиме всю Україну приблизно через 118 років. Тому путін намагатиметься укласти угоду, яка буде сприятливою для його загальної мети — врешті-решт контролювати Київ, — зазначають у JPMorganChase.
Від чого залежить майбутнє України
Фахівці Центру геополітики зазначають, що довговічність будь-якого врегулювання залежатиме від двох факторів.
Перший полягає в тому, наскільки президент росії володимир путін буде задоволений поступками України та Заходу та чи отримає він достатньо того, що хотів.
Другий фактор — це сила безпекових обіцянок, що його підкріплюють. Йдеться про те, чи є вони достатніми, щоб стримати подальшу агресію і дозволити Україні впевнено відновлюватися.
Ці фактори перебувають у прямій залежності: чим слабкіші обіцянки безпеки, тим більше поступок доведеться зробити Україні — нейтралітет, демілітаризація, роззброєння, територія, або ж ризикувати поверненням до бойових дій.
Читайте також: Від 2-3 тижнів до 2026 року: як змінювалися прогнози політиків та мольфарів про кінець війни в Україні?
Чим закінчиться війна в Україні: чотири ймовірні сценарії
Аналітики Центру геополітики JPMorganChase наразі бачать 4 можливих варіації, кожна з яких має паралелі з іншими країнами.
«Грузинський сценарій»
Це — найімовірніший варіант розвитку подій. Його вірогідність за прогнозами аналітиків складає 50%.
Полягає він у тому, що за відсутності як іноземних військ, так і потужної військової підтримки, на Україну чекає постійна нестабільність, уповільнене зростання і відновлення, зменшення з часом іноземної підтримки та фактичний зрив її західної інтеграції (тобто, членства в ЄС і НАТО) з поступовим поверненням в орбіту росії.
«Ізраїльський сценарій»
Ймовірність того, що саме цей варіант розвитку подій втілиться у життя, складає 20%.
Потужна, тривала військова та економічна підтримка без значної присутності іноземних військ, ймовірно, все ще забезпечить Україні простір для перетворення себе на фортецю, проведення військової модернізації і, врешті-решт, створення власного стримуючого фактору. Але війна завжди стоятиме на порозі. Путіну все одно потрібно буде отримати достатні економічні вигоди (в тому числі послаблення санкцій) і зміцнення відносин зі США.
«Південнокорейський сценарій»
Вірогідність такого розвитку подій для України наразі аналітики оцінюють у 15%.
Він полягає в тому, що на українській землі можуть з’явитися європейські війська, а США надаватимуть розвіддані та політичні гарантії на випадок відновлення війни.
“Білоруській сценарій”
Ймовірність того, що саме він стане єдиною можливою моделлю розвитку подальших подій для України становить теж 15%.
Якщо Сполучені Штати відмовляться від України, або це буде сприйнято як перехід на інший бік та і Європа не зможе зробити крок назустріч, росія твердо стоятиме на своїх максималістських вимогах і домагатиметься повної капітуляції України, перетворивши її на васальну державу москви. За такого сценарію росія фактично виграє війну, розділить Захід і безповоротно зруйнує світовий порядок, що склався після Другої світової війни.
Читайте також: Коли закінчиться війна в Україні: експерти МВФ оновили прогноз
Який вигляд матиме “грузинський сценарій” для України
Після війни з росією у 2008 році Грузія отримала значну західну допомогу та політичну підтримку, яка, однак, не супроводжувалася наданням військ та обіцянками безпеки.
Сьогодні правляча партія Грузії “Грузинська мрія”, яку підтримує дружній до росії олігарх, заморозила вступ до ЄС і прийняла закони про “іноземних агентів” у кремлівському стилі, що призвело до призупинення фінансування з боку США та ЄС. Політична нестабільність та ерозія демократії, посилені повзучим російським впливом, вплинули на довіру інвесторів на тлі скорочення валютних резервів.
Тим часом економічні зв’язки з росією поглибилися: грошові перекази лише з Росії становили понад 15% ВВП Грузії у 2022-2023 роках, що зробило її найбільшим джерелом грошових переказів у країні. Торгівля і прямі подорожі розширилися, а приплив російських громадян різко зріс. ВВП Грузії у 2023 році становитиме лише 30,5 мільярдів доларів.
Грузія, яку колись вважали історією успіху реформ, ілюструє, як відсутність надійних безпекових та інституційних якорів може поступово підірвати демократичне врядування і послабити економічний потенціал.
Україна, яка зіштовхнеться з подібним результатом, може спочатку отримати вигоду від хвилі донорського ентузіазму та допомоги у відновленні. Але без міцної інтеграції до західних безпекових і політичних структур, Україна ризикує повільно дрейфувати в геополітичному сірому просторі.
Певний відсоток з майже 7 мільйонів українських біженців може вирішити не повертатися, позбавляючи економіку вкрай необхідної кваліфікованої робочої сили. Інвестори, які не схильні до ризику, можуть вирішити уникати нестабільного, нестійкого з погляду безпеки середовища, що обмежує прямі іноземні інвестиції та гальмує диверсифікацію.
Україна може знову відкрити вразливі торгівельні коридори або неформальні залежності, пов’язані з росією. Витрати на страхування та премії за ризик для бізнесу залишатимуться високими, підриваючи конкурентоспроможність. Обмеження на чисельність і потужність ЗС: якщо вони стануть частиною переговорного врегулювання, то можуть передчасно задушити динамічний оборонний і технологічний сектори України, знищивши потенційний двигун повоєнного зростання.
Аналітики припускають, що, парадоксально, але втрата східних територій може зіграти роль джгута, який відріже Київ від нестабільного Донбасу й дозволить зосередити зусилля з відновлення на більш керованих, менш пошкоджених регіонах, які потребують менше державних витрат.
За відсутності твердих зобов’язань майбутнє України може повторити долю Грузії. Це тверезе нагадування про те, що війни можуть закінчитися без справедливого миру, і навіть найсильніші прозахідні настрої можуть згаснути, якщо західні інституції не відповідатимуть адекватною взаємністю.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
