Рівно 5 років тому, 29 серпня 2019 року, відбулося перше засідання Верховної Ради України 9-го скликання. До складу ВР увійшли представники п’яти партій за пропорційною системою та ще п’яти партій за мажоритарною системою. У перший день сесії в залі зареєструвались 405 народних депутатів з 424-х, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Наразі ж їх чисельність становить 401. За час роботи цього скликання встиг змінитися прем’єр-міністр та очільники низки міністерств. Деяких нардепів позбавили мандата, а є й такі, які втекли за кордон.
Попри все це Верховна Рада продовжує працювати: напрацьовувати нові законодавчі ініціативи та ухвалювати закони. Комерсант український склав свій ТОП законів, які кардинально змінили країну за 5 років та ТОП прикладів законодавчого “спаму-популізму” без якого теж не обійшлося.
ТОП законів від народних депутатів 9-го скликання ВРУ
Рада зняла депутатську недоторканність
У 2019 році народні депутати ухвалили законопроєкт про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів, який запрацював вже в січні 2020 року. Закон виключає зі статті 80 Конституції положення, що гарантувала парламентарям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.
Україна відкрила ринок землі
31 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України №552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасував 20-літній мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Через 4 роки, у 2024-му, почався його новий етап: ринок відкрився для юридичних осіб.
Нардепи зайнялися деолігархізацією
23 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про деолігархізацію. Він встановлює критерії для визначення олігархів та вимоги до прозорості контактів політичних діячів і посадових осіб з олігархами або їхніми представниками. Реєстр олігархів повинна вести Рада національної безпеки і оборони. Однак реєстру нема і досі. За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Україна домовилася з Єврокомісією, що імплементація цього закону, включно з формуванням реєстру олігархів, розпочнеться після завершення війни.
Нардепи ухвалили закон про медіа
Наприкінці 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про медіа”, згідно з яким органом державного регулювання діяльності медіа, а також органом нагляду у цій сфері стала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Закон також конкретизував вимоги до прозорості структури власності та контролю медіа.
Визнали політичний режим російської федерації рашизмом
На другому році повномасштабного вторгнення, у 2023-му народні обранці на законодавчому рівні визнали політичний режим у росії “рашизмом” та засудили його. Постанова була ухвалена в якості такої заяви: “Заява Верховної Ради України “Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких”. На думку ініціаторів постанови, вона мала б”дозволити визначити форми агресії та спонукати засудженню державами світу політики рф, яка призводить до вчинення воєнних злочинів та геноциду українського народу”.
Ухвалили закон про мобілізацію
18 травня 2024 року в Україні набув чинності закон про мобілізацію. Його ухваленню передувала широка дискусія як серед нардепів, так і серед народу. Однак попри всі розбіжності закон врешті-решт ухвалили. У законі передбачено, що мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років.
Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити з собою військово-обліковий документ і пред’явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського чи прикордонника. Також у законі прописано хто серед українців має право на відстрочку. Ознайомитися з нормами закону можна за посиланням.
Заборонили УПЦ МП
20 серпня цього року народні обранці ухвалили закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з російською православною церквою. Згідно з ним, може бути припинена діяльність Української православної церкви (Московського патріархату). Як раніше пояснював дію цього закону Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, російська православна церква (РПЦ) в Україні буде заборонена. Водночас «українські релігійні організації, які підозрюють у співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців, щоб розірвати зв’язки з москвою».
Законопроєкти, які так і не стали законами
“День подяки Богові”
Народний депутат від Рівненщини Віктор М’ялик ініціював проєкт закону щодо встановлення свята – Дня подяки Богові.Нове свято нардеп пропонує відзначати на міжконфесійному рівні в останню неділю вересня, коли традиційно завершується збір урожаю:
“У цей день кожний матиме особливу нагоду звернутися до Всевишнього з молитвою про очищення від гріхів і духовне зцілення, з подякою про добробут і добрі врожаї у нашій країні, з проханням про збереження миру, єдності та незалежності нашої держави”, – зазначав нардеп.
Врешті решт законопроєкт поки залишається лише власною ініціативою нардепа. Такого свята в Україні наразі не існує.
“Про щоденну молитву”
Народний депутат зі “Слуги народу” Георгій Мазурашу став автором законопроєкту про «оголошення загальнонаціонального щоденного часу молитви за перемогу та звільнення усієї території України від російської окупації». Своєю ініціативою він пропонував зробити 9 годину ранку часом для щоденної молитви українців. Вже понад пів року документ Мазурашу перебуває на ознайомленні Комітету ВР.
“Про декриміналізацію порнографії”
Одразу 25 нардепів стали ініціаторами законопроєкту про декриміналізацію порнографії. Як пояснював цю ідею один зі співавторів документа Ярослав Железняк, їхній законопроєкт підтриманий громадськими організаціями та деякими державними органами.
“Залишилося політичне рішення, яке комітет не може прийняти. Це комітет правоохоронної діяльності”, – казав нардеп та наголошував, що законопроєкт не приймають через “емоції, а не логіку”.
“Податок на бездітність”
Нардеп від партії “Слуга народу” Сергій Гривко став ініціатором так званого “податку на бездітність” – законопроєкту №11264 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні”. Платниками “демографічного збору” пропонували зробити всіх фізичних осіб – резидентів України віком від 21 до 58 років з такими ставками збору, як 1,5% від об’єкта оподаткування – для осіб, які не мають дітей; 1% від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають одну дитину; 0,5% від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають двох дітей.
Така ініціатива була сприйнята суспільством досить неоднозначно і після хвилі обурення в соцмережах, свій законопроєкт нардеп відкликав та перепросив.
“Сплата боргів за померлих родичів”
Ще один законопроєкт, який так і не став законом був ініційований нардепом Олександром Лукашевим. Він пропонував заборонити українцям відмовлятися від спадщини, якщо у померлого були борги.
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що трапляються випадки, коли майно, отримане спадкоємцем у спадщину, обтяжене певними борговими зобов’язаннями. У такому разі, статтею 1282 Цивільного кодексу України передбачається зобов’язання для спадкоємця задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Водночас зазначається, що “враховуючи визначене законодавством право на відмову від прийняття спадщини, з метою уникнення звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу, часто спадкоємці відмовляються від прийняття вже успадкованого майна з порушенням принципів доброчесності та добросовісності у цивільних правовідносинах, для приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов’язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди такому кредитору”.
Тому Лукашев пропонує уточнити положення Цивільного кодексу України у частині реалізації права відмови від прийняття спадщини у разі звернення стягнення на майно, отримане у спадщину, кредитором. Тобто по факту сплатити борги померлого родича.
«Запровадження тюремного ув’язнення для тих, хто «привласнює державні функції»
Ще одним скандальним законопроєктом стала ініціатива нардепки Марʼяни Безуглої та Галини Третьякової. Вони пропонували встановити кримінальну відповідальність за “привласнення державних функцій”. Якби цей законопроєкт був ухвалений, то ті громадяни, які хотіли б допомогти Україні та самостійно захищали її інтереси за кордоном, могли б отримати 10 років за ґратами або довічне увʼязнення.
В обґрунтуванні законопроєкту авторки пояснили, що в Україні є певна категорія громадян, яких вони назвали “ганебними”. Ці “ганебні громадяни” наважуються перебрати на себе представницькі функції держави на міжнародних майданчиках.
Громадськість відреагувала на таку ініціативну нардепок досить обурливо. В результаті законопроєкт відкликали на доопрацювання.
Автор — Альона Капліна
