Вашингтон змінює правила гри: військова допомога Україні — тепер за новою схемою
18 Червня 14:40
РОЗБІР ВІД 
Представники США висловлюють досить розмиті обіцянки щодо подальшої військової підтримки України. Вашингтон дедалі менше схиляється до надання озброєння, адже, за словами міністра оборони Піта Гегсета, адміністрація Дональда Трампа має інше бачення війни, ніж нинішня команда Джо Байдена.
Як повідомляє The Telegraph, Сполучені Штати виступають за “мирне врегулювання через переговори”, що, на їхню думку, відповідатиме інтересам обох сторін.
Чи можливе припинення американської допомоги Україні?
США вже давно прагнуть, щоб тягар війни між Україною та росією частіше лягав на плечі європейських союзників, а не на Вашингтон. Під час обговорення оборонного бюджету США на 2026 рік було чітко дано зрозуміти, що Америка хоче бачити активнішу роль ЄС у постачанні зброї.
Президент Володимир Зеленський, дізнавшись про можливе зменшення американської військової допомоги, висловив надію, що ці заяви ще не остаточні.
З 2022 року США надали Україні військової допомоги на суму близько 74 мільярдів доларів. До пакетів допомоги входили такі системи, як Patriot, HIMARS, ракети ATACMS, далекобійна артилерія M777, танки, бронетехніка та артилерійські боєприпаси.
Більшість цієї підтримки припала на період президентства Байдена. Проте нині існує ризик, що Україна може втратити головного стратегічного партнера.
У такій ситуації Києву доведеться покладатися на допомогу з боку Європи, або ж закуповувати американську зброю за кошти, надані європейськими країнами, або навіть налагодити власне виробництво озброєння на внутрішніх заводах за фінансової підтримки ЄС.
Позитивним моментом є те, що європейські лідери неодноразово обіцяли взяти на себе більшу відповідальність. Проте на практиці Європа більше декларує підтримку, ніж реалізовує її.
У березні глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас запропонувала виділити Україні 40 мільярдів євро на озброєння. Але цей план заблокували Угорщина, Словаччина, Хорватія, Іспанія та Італія.
Незважаючи на це, ЄС все ж надав 1 мільярд євро з Мирного фонду, куди надходять кошти, зокрема, з конфіскованих російських активів. Ці гроші можуть бути спрямовані на виробництво озброєння в Україні. Сьогодні власне виробництво вже покриває близько 50% потреб ЗСУ. До того ж, у деяких напрямках Україна навіть випереджає ЄС — наприклад, у виробництві окремих видів зброї.
Деяке українське обладнання демонструє кращі характеристики, ніж іноземні аналоги, оскільки краще адаптоване до конкретних потреб фронту. Наприклад, система радіоелектронної боротьби “Лімма” показала вищу ефективність у знешкодженні російських авіабомб, ніж західні чи російські аналоги.
Загалом, як пише видання, Україна має технічний потенціал для розробки потужної зброї. Однак усе ще потребує зовнішньої допомоги для придбання боєприпасів, запчастин та іншого оснащення. Найгострішою ж проблемою залишається нестача особового складу в армії.
Питання реекспорту озброєння: без згоди США — ніяких поставок
Політолог і військовий аналітик Дмитро Снєгирьов в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» пояснив, як Вашингтон впливає на постачання західного озброєння Україні, навіть тоді, коли прямі пакети допомоги поставлено на паузу. На думку експерта, твердження про згортання підтримки — перебільшені й часто маніпулятивні.
“Крім прямих поставок, існує поняття військово-технічної співпраці у форматі реекспорту, — каже Снєгирьов. — Тобто передача зброї, яка є в розпорядженні інших країн, але виготовлена у США, можлива тільки за дозволом американського уряду”, – каже Снєгирьов.
Саме тому, за словами експерта, передача танків Abrams з Австралії затягнулась більш ніж на рік.
“Ми чекали на них півтора року. І лише після політичної активізації Дональда Трампа — наприклад, після його телефонної розмови з Путіним — питання реекспорту почали знімати з паузи”, — наголошує аналітик.
Питання виникали також довкола літаків F-16. Раніше Данія заявляла, що поставки можливі не раніше 2026 року. Але ситуація змінилась.
“Після кількох ключових політичних сигналів — зокрема з боку США — Нідерланди та Данія оголосили про прискорення графіків. Нідерланди вже передали повний запланований пакет, а Данія завершить передачу до кінця 2025 року”, — каже Снєгирьов.
Іншим прикладом розширеної військової допомоги є передача ракет до систем Patriot. Снєгирьов наводить цифри:
“Німеччина нещодавно передала Україні 150 ракет до Patriot. Це значно більше, ніж за часів адміністрації Байдена, коли йшлося про приблизно 50 одиниць. Вартість однієї ракети — від 3 до 8 мільйонів доларів, залежно від модифікації. Тобто, загалом — пів мільярда доларів допомоги”, – говорить військовий експерт.
Військово-технічне розширення — через союзників
Хоча офіційно Вашингтон нібито утримується від прямих дій, США активно підтримують передачу озброєння через треті країни.
“США фактично дали зелене світло всім нашим партнерам на передачу всіх типів озброєння. І це — розширення співпраці, а не згортання”, — наголошує Снєгирьов.
Допомога США не припинилася — змінюється механізм постачання
Полковник Збройних сил України у відставці, військовий експерт та льотчик-інструктор Роман Світан в розмові з журналістами КУ теж говорить про те, що нинішня ситуація з американською допомогою — це не її припинення, а завершення одного з бюджетних етапів. За словами експерта, Україна переходить до нової моделі співпраці із США у сфері військових закупівель.
“Це не припинення допомоги. Це завершення тієї суми, яку минулого року виділив Конгрес США на постачання обладнання для України, — каже Роман Світан. — Ці кошти просто закінчилися. Нових ще не виділили. Тобто нічого критичного не сталося”, – заспокоює Роман Світан.
За словами експерта, США більше не планують надалі забезпечувати Україну безкоштовною військовою амуніцією. Проте вже запущені альтернативні шляхи постачання — через закупівлі, зокрема за участю міжнародних партнерів.
“Зараз ми переходимо на інший механізм: прямі закупівлі, зокрема й з американськими постачальниками, за рахунок українського бюджету”, — зазначає Світан.
Україна не обмежена лише одним варіантом. Серед можливих підходів — закупівлі з передоплатою, післяплатою або навіть із відтермінованими платежами. Яку саме модель буде обрано, наразі вирішує український уряд.
“Існує багато механізмів закупівель. Ленд-ліз — це також один із них, коли оплата здійснюється через десятки років”, — пояснює експерт.
То ж, як зазначають експерти, так зване різке зниження прямих поставок з боку США не означає згортання підтримки — йдеться про завершення попереднього бюджету і перехід до нових форматів співпраці, зокрема через реекспорт і закупівлі на партнерських умовах.
