В Україні створюють цілісну систему обліку і контролю за ГМО. Як це працюватиме
18 Квітня 12:35
Уряд затвердив Порядок ведення Державного реєстру генетично модифікованих організмів (ГМО). Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, інформує «Комерсант Український»
Йдеться про створення цілісної державної інформаційної системи, що дозволить здійснювати облік, моніторинг, інтеграцію, зберігання та поширення інформації щодо зареєстрованих ГМО.
Впровадження такого реєстру також є необхідним кроком для забезпечення прозорості у сфері біотехнологій, підвищення рівня споживчої безпеки та відповідності зобов’язанням України у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Завдяки функціонуванню реєстру генетично модифікованих організмів буде покращено інформування громадян і міжнародних партнерів про зареєстровані в Україні ГМО.
Як зазначається у затвердженому порядку, Мінагрополітики, яке є держателем та адміністратором інформації Реєстру, забезпечуватиме вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться у Реєстрі , через свій офіційний веб-сайт.
Інформація з Реєстру надаватиметься у формі витягу на безоплатній основі з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Документ розроблений на виконання Закону України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» і набирає чинності одночасно з цим Законом у вересні 2026 року.
Українське законодавство посилює контроль за ГМО
Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» максимально наближає українське галузеве законодавство до європейських стандартів.
Серед новацій закону:
– впровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО та створення єдиного реєстру;
– вдосконалення вимог до маркування ГМ-продукції;
– вдосконалення системи оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та зовнішнє середовище;
– впровадження повноцінного регулювання генетичної інженерної діяльності у замкнутій системі;
– впровадження понять пост-реєстраційний моніторинг та простежуваність;
– посилення державного контролю на всіх етапах обігу ГМО (створення, випробування, виробництво/вирощування, обіг та маркування), а також встановлення відповідальності за порушення галузевого законодавства.
Законом, приміром, передбачено створення Державної комісії з оцінювання ризику ГМО, яка, зокрема:
– здійснює фахове оцінювання ризику ГМО,
– надає висновок про можливі ризики ГМО
В Україна також функціонуватиме науково-методологічний центр з питань випробувань ГМО.
Як українська реальність узгоджуватиметься з нормами ЄС
В ЄС законодавство у галузі ГМО є суворим та безкомпромісним. У всіх країнах Євросоюзу, крім Іспанії та Португалії, заборонено вирощування ГМ-рослин. Імпорт ГМО дозволений для виробництва біопалива та використання в якості корму для тварин (але також – із серйозними обмеженнями та застереженнями).
На момент ухваленні закону, згідно з оцінками Української зернової асоціації, в країні вирощувалось нелегально близько 5% ГМО кукурудзи, 30% ГМО сої та 35-40% ГМО рапсу.
Тому, як припускають фахівці, в результаті впровадження нового законодавства, наприклад, кукурудза, скоріш за все, не матиме дозволених до вирощування у країні ГМ-аналогів.
Стосовно буряку, сої та рапсу, які також бувають – неформально – генетично модифікованими, буде впроваджений перехідний період тривалістю 5-8 років, до цілковитої заборони на їхнє вирощування.
Коли вступ України до ЄС буде офіційно погоджений, всі реєстрації сортів ГМО, що відсутні у європейських базах, будуть скасовані.
Як зі ставленням до ГМО поза Європою
Майже повністю заборонено вирощування та експорт ГМО в Туреччині, Алжирі, Мадагаскарі, Киргизстані, Бутані, Саудівській Аравії, Еквадорі, Перу, Белізі та Венесуелі.
З іншого боку, вистачає країн в світі де ставлення до ГМО є достатньо поблажливим – це, зокрема США, Бразилія, Аргентина, Індія, Канада. Найбільш ліберальними вважаються Сполучені Штати, де офіційно дозволена наявність до 10% ГМ-продукції у продуктах харчування.
