В Україні може зʼявитися національний біткоїн-резерв: що відомо про нову фінансову ініціативу

14 Травня 22:36

Україна може стати однією з перших країн у світі, яка офіційно створить національний стратегічний резерв у біткоїнах. Така ініціатива вже готується на законодавчому рівні, і в разі ухвалення дозволить державі зберігати частину фінансових резервів у цифрових активах поряд із традиційними — валютою, золотом та цінними паперами, передає «Комерсант Український» з посиланням на медіа Incrypted.

Ініціатором створення національного біткоїн-резерву виступає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. За його словами, законопроєкт, який визначатиме правові та організаційні засади функціонування резерву, перебуває на фінальній стадії підготовки. Його планують внести до парламенту вже найближчим часом.

Очікується, що документ окреслить механізми закупівлі, зберігання та аудиту криптовалютних активів, а також регулювання ризиків, повʼязаних із волатильністю цифрових валют.

Мета проєкту

Головна мета створення біткоїн-резерву — диверсифікація державних фінансових інструментів. Уряд розглядає біткоїн як засіб захисту національної економіки в умовах геополітичної нестабільності, інфляційних ризиків та валютної турбулентності. За прикладом Сальвадору, де біткоїн офіційно визнаний державною валютою, Україна прагне зберігати частину стратегічних активів у криптоформі.

Партнерство з Binance

Ключовим партнером проєкту може стати найбільша світова криптобіржа Binance. Її керівник Річард Тенг раніше повідомляв про співпрацю з кількома державами щодо створення аналогічних цифрових резервів. Binance уже співпрацювала з Україною у питаннях крипторегулювання, зокрема в рамках меморандуму з Міністерством цифрової трансформації.

Погляд на міжнародну практику

Створення криптовалютних резервів — нова тенденція у світовій фінансовій політиці. Окрім Сальвадору, який вже акумулював понад 5 тисяч BTC у державному резерві, такі плани публічно розглядають Бутан, Ліхтенштейн та деякі країни Африки. У країнах G7 поки що державна участь у криптовалютному ринку обмежується регулюванням і застереженнями, однак попит на цифрові активи зростає і серед державних фондів.

Потенційні вигоди та ризики

Впровадження національного біткоїн-резерву може:

  • посилити інвестиційну привабливість України в очах криптоспільноти;
  • забезпечити швидкий доступ до ліквідних цифрових активів у кризових ситуаціях;
  • підвищити фінансову незалежність у разі санкцій або обмежень доступу до міжнародних резервів.

Водночас експерти наголошують на високих ризиках — зокрема, через волатильність курсу біткоїна та відсутність механізмів захисту капіталу від втрат.

Наступні кроки

Після внесення законопроєкту до Верховної Ради його має підтримати профільний комітет і винести на голосування. Паралельно уряд працює над розробкою регуляторної інфраструктури для верифікації цифрових активів, зберігання ключів та контролю за прозорістю транзакцій.

Якщо ініціативу зреалізують, Україна стане однією з перших країн світу, яка офіційно визнає криптовалюти частиною стратегічних резервів. Це може стати важливим елементом нової фінансової архітектури країни: з відкритістю до інновацій та адаптацією до глобальних технологічних трендів.

Читайте також: Нова ера корупції: як криптовалюта стала засобом для хабарів в Україні

Нагадаємо, дещо раніше нардеп Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт про регулювання ринку віртуальних активів, який мав би стати першим кроком до легалізації криптовалют в Україні, опинився під неофіційним блокуванням з боку Офісу Президента.

Документ розробили у співпраці з низкою державних і міжнародних інституцій, зокрема Нацбанком, Мінцифри, МВФ та ЄС. Після тривалих погоджень законопроєкт одностайно підтримав профільний комітет Верховної Ради. Попри це, за словами Железняка, документ неодноразово зникав з порядку денного парламенту — востаннє після наради в Офісі Президента під головуванням Володимира Зеленського.

За словами нардепа, ключову роль у блокуванні ініціативи відіграє голова Нацкомісії з цінних паперів Руслан Магомедов — колишній радник Андрія Єрмака. Саме Магомедов наполягав на вилученні законопроєкту з розгляду та запропонував направити його на перевірку до СБУ, що, на думку депутата, свідчить про політичний вплив і можливі корупційні мотиви.

Железняк стверджує, що Комісія, попри брак ресурсів і довіри з боку міжнародних партнерів, намагається отримати повний контроль над ринком криптовалют. Тим часом СБУ, за його словами, активно “кришує” нелегальний крипторинок і онлайн-казино, які залишаються одним з основних джерел неофіційних доходів.

А саме блокування законопроєкту гальмує розвиток цифрової економіки та створює втрати для бюджету. Водночас депутат заявив про готовність продовжувати боротьбу за його ухвалення — зокрема через розголос і тиск громадськості.

Про що йдеться у проєкті закону про криптовалюту


Документ обсягом понад 200 сторінок містить положення щодо правового статусу криптовалют, визначає компетенцію регуляторів, порядок оподаткування, вимоги до обігу та особливості роботи з віртуальними активами.

Розробка цього законопроєкту тривала майже пів року і є частиною зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Відповідне законодавче врегулювання є ключовим кроком для інтеграції українського фінансового ринку у міжнародну правову систему обігу цифрових активів.

Документ передбачає запровадження спеціального режиму оподаткування операцій із віртуальними активами, включаючи криптовалюти, токени та інші форми цифрових активів.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснив, що податок нараховуватиметься лише з чистого прибутку — тобто з різниці між витратами на купівлю криптоактивів і доходами від їх продажу.

У перший рік після набуття законом чинності діятиме пільговий податковий режим. Зокрема, ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становитиме 5% замість стандартних 18%. Крім того, протягом цього періоду не потрібно буде підтверджувати витрати на придбання криптовалют. Це має стимулювати легалізацію активів і сприяти формуванню прозорого крипторинку в Україні.

Після завершення пільгового періоду власники криптовалют будуть зобов’язані надавати документи, що підтверджують факт купівлі цифрових активів, щоб скористатися вирахуванням витрат при оподаткуванні. Окрім ПДФО, з прибутку від операцій із криптовалютами також стягуватиметься 1,5% військового збору.

Законопроєкт також встановлює винятки з оподаткування для певних типів криптовалютних операцій. Наприклад, не обкладатимуться податком операції з обміну однієї криптовалюти на іншу, якщо їхній обсяг не перевищує одну мінімальну заробітну плату на момент здійснення операції. Крім того, майнінг — процес створення нових блоків у блокчейні — також буде виведено з-під оподаткування, якщо отримані активи не реалізуються за фіатні кошти.

Особлива увага у законопроєкті приділена регуляторній рамці. Передбачається, що основними регуляторами у сфері віртуальних активів будуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України. Їм буде надано повноваження з реєстрації операторів ринку, ліцензування діяльності, нагляду за дотриманням правил фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням коштів.

Крім того, передбачено створення перехідного періоду, протягом якого діятиме спрощений механізм реєстрації криптооператорів. Це дасть змогу учасникам ринку адаптуватися до нових вимог без надмірного адміністративного тиску. Очікується, що ці умови стануть стимулом для виходу з тіні великої кількості бізнесів, що раніше працювали без офіційної реєстрації.

Експерти у галузі економіки, з якими поспілкувалися журналісти медіа, пояснюють, що ухвалення законопроєкту дасть змогу Україні зробити ще один крок до побудови відкритого та конкурентного ринку цифрових активів. Це важливо не лише з погляду залучення інвестицій, а й для загального розвитку національної фінансової інфраструктури. Очікується, що повноцінне функціонування нового правового поля сприятиме легалізації криптовалютних операцій, зменшенню обсягів тіньових фінансових потоків та підвищенню довіри до української юрисдикції серед міжнародних партнерів.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз