Українці вимагають відставки Ляшка: чому люди хочуть, щоб міністр пішов з посади
5 Травня 17:17
Українці почали збирати підписи за відставку чинного міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка. Відповідна петиція з’явилася на сайті електронних петицій Кабінету міністрів України, повідомляє «Комерсант Український».
Збір підписів стартував 28 квітня 2025 року. Його ініціатором виступила Катерина Дьоміна. Станом на 5 травня українці вже зібрали 7584 підписи із 25 000 необхідних.
Чому розпочався збір підписів за відставку Віктора Ляшка
На думку Катерини Дьоміної, в умовах війни та системної медичної кризи країна потребує нового керівництва МОЗ — відповідального, відкритого та професійного. А чинний очільник відомства має піти з посади через такі причини:
- неефективне управління системою охорони здоров’я, що призвело до зростання недовіри до медичних установ та лікарів;
- недостатню реакцію на кризові ситуації: забезпечення лікарень, медперсоналу та населення медикаментами, вакцинами та обладнанням;
- корупційні скандали та сумнівне використання державних коштів у сфері охорони здоров’я;
- відсутність прозорого діалогу з громадськістю щодо рішень, які стосуються здоров’я мільйонів українців;
- критичну ситуаціу навколо НДСЛ “Охматдит”, що викликала широкий резонанс у суспільстві: непрозорі кадрові рішення, тиск на колектив та ризики для стабільної роботи провідної дитячої лікарні;
- масові порушення у роботі військово-лікарських комісій (ВЛК): бюрократія, зловживання, принизливе ставлення до військових та ветеранів, затягування ухвалення рішень щодо стану здоров’я мобілізованих осіб;
- стрімке зростання цін на ліки та дефіцит життєво необхідних препаратів, зокрема для людей з хронічними захворюваннями. МОЗ не демонструє дієвих механізмів державного контролю за ціноутворенням, що створює додаткове фінансове навантаження на населення в умовах війни та економічної нестабільності.
Зазначимо, що станом на 5 травня міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко не прокоментував петицію, що вимагає його відставки.
Віктор Ляшко та скандал зі МСЕК
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко опинився в центрі суспільної уваги через масштабний корупційний скандал, пов’язаний із діяльністю медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Восени 2024 року правоохоронні органи України виявили численні випадки корупції в системі МСЕК. Було встановлено, що деякі посадові особи комісій за хабарі видавали фіктивні довідки про інвалідність, даючи змогу ухилятися від мобілізації та отримувати необґрунтовані соціальні виплати. Зокрема, у Хмельницькій області у керівниці МСЕК Тетяни Крупи та її родичів було виявлено великі суми готівки і дороге майно.
На тлі скандалу Віктор Ляшко заявив, що не має наміру подавати у відставку. Він наголосив, що МСЕК не входять до прямого підпорядкування Міністерства охорони здоров’я, і він не призначає і не звільняє їхніх керівників, за винятком голови Центральної МСЕК, якого було звільнено за його наказом. Ляшко також зазначив, що реформа системи медико-соціальної експертизи є пріоритетом, і він має намір зосередитися на її реалізації.
Читайте також: ЗМІ назвали ім’я бізнес-партнера Тетяни Крупи: що про нього відомо (фото)
Можлива відставка Ляшка і кейс ОХМАТДИТ: як вони пов’язані
Скандал навколо відновлення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” у Києві розгорівся після того, як у липні 2024 року заклад постраждав від російського ракетного удару. На відновлення лікарні було зібрано понад 1,1 мільярда гривень, включно з 378 мільйонами гривень пожертв від громадян і міжнародних донорів.
Благодійний фонд “Охматдит – Здорове дитинство” провів конкурс на відновлення пошкодженого корпусу лікарні. Переможцем було оголошено маловідому запорізьку фірму “Буд-Технолоджі”, яка запропонувала виконати роботи за 307 мільйонів гривень – одну з найвищих цін серед 14 учасників. Компанія мала статутний капітал лише 5 тисяч гривень і не володіла необхідними потужностями для виконання такого масштабного проєкту.
Після оприлюднення результатів конкурсу виник суспільний резонанс. Журналісти та активісти вказали на можливі корупційні схеми та завищені кошториси. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко заявив про скасування тендера і проведення нового конкурсу через систему Prozorro протягом 7-16 днів. Крім того, вирішили створити наглядову раду, до якої увійдуть представники найбільших донорів, пацієнтських організацій і будівельників.
Пізніше стало відомо, що “Охматдит” оголосив тендери на інженерно-консультаційні послуги та технічний нагляд за виконанням ремонту фасаду та внутрішнього оздоблення будівлі на загальну суму близько 14 мільйонів гривень. Ці тендери також викликали критику через відсутність конкуренції через що їх скасували.
У серпні 2024 року генеральний директор лікарні Володимир Жовнір повідомив, що благодійний фонд “Охматдит – Здорове дитинство” відмовився перерахувати зібрані 378 мільйонів гривень на рахунок лікарні. Це рішення фонду викликало здивування у керівництва медичного закладу.
Читайте також: Зібрані народом гроші “Охматдит” віддасть одному з найдорожчих підрядників
Масові порушення у роботі військово-лікарських комісій (ВЛК) в Україні
У 2024-2025 роках відповідні органи зафіксували велику кількість порушень у роботі ВЛК. Крім того, лікарі-члени ВЛК не гребували брати хабарі й таким чином “заробляти” на ухилянтах.
Так, у листопаді 2024 року стало відомо, що співробітники Служби безпеки України та поліцейські ліквідували нові схеми ухилення від мобілізації, які діяли у різних регіонах України. Були затримані посадовці МСЕК та лікарі ВЛК.
Серед затриманих – посадовці медико-соціальних експертних комісій та лікарень. За хабарі від 2 до 10 тис. доларів США вони допомагали військовозобов’язаним уникнути призову на підставі фіктивних медвисновків.
Так, у Кропивницькому “на гарячому” затримали хірурга -члена ВЛК, коли він одержував хабар за безпідставне визнання призовника непридатним до служби.
У Дніпропетровській області викрили очільницю відділення місцевої лікарні, яка брала хабарі за діагностику тяжких захворювань у близьких родичів військовозобов’язаних. Надалі це дозволяло ухилянтам втекти від мобілізації за кордон.
Читайте також: В ексголови Чернігівської ВЛК знайшли майже $1 млн
На Харківщині підозру отримала ще одна посадовиця МСЕК, учасниця масштабної схеми ухилення від призову, яку Служба безпеки викрила у жовтні цього року. Перебуваючи на посаді лікаря-реабілітолога, вона фальсифікувала історію хвороб своїх клієнтів для призначення інвалідності.
Ціни на ліки не знижуються: ще одна проблема, з яким зіткнулося МОЗ під керівництвом Ляшка
Після того, як за рішенням Ради національної безпеки та оборони (РНБО) були тимчасово заборонені маркетингові договори з аптеками, виробники відмовилися знижувати відпускні ціни на ліки.
Заборона маркетингових угод між аптеками та виробниками ліків, яка мала б зменшити кінцеву вартість препаратів для споживачів, поки що не дала очікуваного ефекту. Ба більше, на фармацевтичному ринку утворилася критична ситуація.
Маркетингові договори дозволяли аптечним мережам отримувати додаткові доходи за просування певних препаратів. Згідно з оцінками самих виробників, такі угоди коштували їм 40–60% від вартості кожного проданого препарату. Саме на це вони посилались, пояснюючи високі відпускні ціни у 2022–2024 роках.
Після того, як 1 березня 2025 року ці маркетингові практики були офіційно заборонені, жодне суттєве зниження цін із боку заводів не відбулося. Натомість аптеки, втративши значну частину доходів, були змушені самостійно підвищити торгові націнки, щоб покрити свої базові витрати — оренду, зарплати, комунальні послуги.
Читайте також: Держпродспоживслужба отримала 1239 скарг щодо продажу ліків за завищеними цінами
Вартість лікарських засобів в Україні на 72% формується саме на етапі виробництва. Однак у публічному просторі відповідальність намагаються перекласти на роздріб — мовляв, саме аптеки створюють “захмарні” ціни. Але, варто зауважити, що прибутковість аптек залежить від конкретної позиції, і багато препаратів, особливо життєво важливі, продаються з мінімальною націнкою.
Експерти зазначають, що повна відмова від маркетингу без створення прозорої альтернативи може призвести до зростання тіньових схем — коли рекламні чи бонусні послуги здійснюватимуться неофіційно або через інші юридичні механізми.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
