Український експорт зріс до $52 млрд: як міжнародні виставки рятують бізнес
13 Лютого 14:28
Український експорт демонструє ознаки відновлення після суттєвого спаду, спричиненого російською агресією. І одним з важливих елементів, завдяки яким цього вдалося досягнути, є участь бізнесу у міжнародних виставках. Про це йшлося під час обговорення державних програм підтримки експорту на форумі Mind Export Summit 2025, повідомляє Комерсант український з посиланням на mind.
За даними, які представила операційна директорка Nazovni.online Олександра Сологуб, експортні показники України зазнали значного падіння з $68 млрд у 2021 році до $47 млрд у 2023 році. Проте у 2024 році відбулось зростання до $52 млрд.
«У 2021 році експорт України становив $68 млрд, у 2023-му знизився до $47 млрд, а у 2024 році ми побачили певне зростання – $52 млрд»,
– зазначила Сологуб.
Як повідомляв , українські виробники цукру б’ють рекорди по експорту після переорієнтації з ЄС на світовий ринок. Однак загалом у січні в Україні значно знизилися обсяги експорту та імпорту.
Олександра Сологуб також звернула увагу на негативну динаміку в секторі послуг, особливо в IT-галузі.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Виставки вирішують
Важливим інструментом підтримки експортерів стала участь у міжнародних виставках. За словами Сологуб, завдяки такій підтримці українські компанії зекономили понад 750 тис. євро лише на виставках в Італії.
«Ми допомагаємо компаніям не лише звертатися до економічних дипломатів, а й брати участь у виставках на пільгових умовах. Це велика перевага для українського бізнесу»,
– підкреслила вона.
Євген Мотолиженко з Офісу з розвитку підприємництва та експорту також відзначив важливість участі у міжнародних виставках, зокрема GalFood в ОАЕ та Biopharm у Німеччині.
«На таких виставках, як Biopharm у Німеччині, наші компанії не тільки презентують себе, а й знаходять нових партнерів. Це критично важливо для українських експортерів», –
зазначив він.
Мотолиженко навів приклад компанії “Андретан”, яка завдяки наданій аналітиці змогла оптимізувати свою експортну стратегію.
«Вони змінили свою стратегію після отриманої аналітики та зрозуміли, що в Німеччині, наприклад, попит на консервативний стиль одягу набагато вищий, ніж в Італії»,
– розповів він.
Успішним досвідом поділилися також у компанії Wanted Vegan, керівник якої Віктор Квашенко розповів про участь у Riga Food Expo.
«Ми брали участь у Riga Food Expo і вже підписали контракт із клієнтом із Латвії. За перші два місяці зробили два відвантаження, що відповідає нашим місячним продажам в Україні»,
– поділився він.
На завершення Квашенко підкреслив значення державної підтримки для бізнесу:
«Це була чудова можливість для нас розширити свої горизонти й підвищити рівень бізнесу. Ми вже отримали чудові результати, і це лише початок».
“Режим спрощеної торгівлі” з Євросоюзом
З 1 січня розпочався новий торгівельний рік із Євросоюзом, тож українські виробники поспішають відправити туди продукцію, ввезення якої ЄС обмежує річними квотами.
На початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів, Євросоюз прийняв рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.
Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.
Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.
