Українські ракети: як вітчизняне виробництво може змінити баланс сил на фронті
6 Листопада 17:27
РОЗБІР ВІД 
Директор Державного підприємства «Спецтехноекспорт» Олексій Петров заявив, що Україна працює над власними крилатими та балістичними ракетами, і вони можуть з’явитися у Сил оборони вже у 2025 році. Про це він сказав в інтерв’ю OBOZ.UA. За словами Петрова, він уже бачив льотні випробування вітчизняних ракет і “результати є”.
Керівник підприємства підкреслив позитивні зміни у розвитку внутрішнього виробництва в Україні, зокрема в приватному секторі. Наприклад, на українських заводах почали виробляти 155-мм снаряди стандарту НАТО, які можуть вражати цілі на великій відстані, що забезпечує перевагу в бойових умовах.
Журналісти Комерсант український розбиралися, про які саме українські ракети йдеться, які їхні характеристики дальність ураження та швидкість.
Ракетна програма України розпочалася ще у 2016
Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов в ексклюзивному інтерв’ю для Комерсант український розповів про стан української ракетної програми та перспективи її розвитку в умовах повномасштабної війни. За словами експерта, попри нещодавні успішні випробування українських ракет, ракетна програма в Україні насправді була заморожена ще з 2016 року, що означає, що прогрес у цій сфері є результатом відновлення вже існуючих розробок, а не нового етапу.
«На жаль, з 2016 року ракетна програма була фактично заморожена. Тому говорити про те, що ці події є чимось новим, не можна. Інше питання, чому на третьому році повномасштабної війни, тільки зараз знайшли кошти для успішних випробувань, а не для промислового виробництва оперативно-тактичних комплексів з дальністю ураження 500 км», – зазначив Снєгирьов.
Він також підкреслив, що нинішні успішні випробування не означають повномасштабного виробництва ракет. Однак важливим є те, що Україна почала розробляти й використовувати нові види ракет, зокрема й ті, що можуть значно посилити її бойову здатність. Зокрема, йдеться про крилаті ракети типу “Паляниця”, які, за словами аналітика, вже успішно випробувані та здатні вражати цілі на великій відстані — як на території тимчасово окупованих територій України, так і в Російській Федерації.
«Дальність ураження цих ракет може досягати 700 км. З урахуванням тактико-технічних характеристик ракет, в зоні ураження знаходяться стратегічно важливі об’єкти, зокрема база Чорноморського флоту, що включає не лише Севастополь, а й Сочі. Також в зоні ураження перебувають військові об’єкти Росії, зокрема аеродром Енгельс у Саратовській області, який є базою стратегічних бомбардувальників», – пояснює Снєгирьов.
Нові виклики для Росії: Кремлю варто задуматися над покращенням своїх сил ППО
Експерт зазначив, що для України це має не тільки військове, але й політичне значення. Наявність власного виробництва таких ракет дає змогу проводити удари по території Росії без необхідності отримувати дозвіл від західних партнерів.
«Це дуже важливий момент. Українська сторона не потребуватиме дозволу провідних західних країн для завдання ударів по Росії, адже йдеться про власне виробництво ракет. Це надає Україні додаткові політичні переваги у міжнародному контексті», – пояснює аналітик.
Також Дмитро Снєгирьов акцентував і на комбінованому характері ракетних атак, коли одночасно застосовуються як балістичні, так і крилаті ракети. За його словами, це значно ускладнює протидію системам протиповітряної оборони супротивника.
“Під час широкомасштабного вторгнення Росія запустила по Україні приблизно 1300 балістичних ракет “Іскандер”, і лише 76 з них було збито. Це свідчить про серйозні проблеми в системах ППО, і з аналогічними труднощами може зіткнутися і Росія, якщо Україна запустить масове виробництво своїх ракет», – каже Снєгирьов.
Говорячи про можливості масштабування виробництва ракет, аналітик зазначив, що є кілька факторів, які можуть вплинути на цей процес, зокрема фінансові та політичні чинники.
Отже, розвиток української ракетної програми, попри затримки, набирає важливого стратегічного значення для країни. Після майже десятирічної паузи Україна змогла відновити свої розробки в галузі ракетних технологій, що дає не лише військові, але й політичні переваги. Проте, як зазначає Дмитро Снєгирьов, це ще не кінцева мета. Необхідність у значних фінансових і політичних зусиллях залишається актуальною, і питання політичного тиску з боку Заходу також може вплинути на майбутні етапи виробництва та застосування українських ракет. У будь-якому випадку, можливість вести бойові дії з власним арсеналом ракет здатна суттєво змінити правила гри.
Автор — Даріна Глущенко
