Україна повертає борги МВФ: що це означає для бюджету та майбутнього фінансування
9 Червня 17:27
9 червня 2025 року для України знаменується початком нового етапу у співпраці з Міжнародним валютним фондом: країна здійснює перший платіж у розмірі SDR 125,7 млн (близько $171 млн) за програмою екстреного фінансування Rapid Financing Instrument (RFI), отриманою вже після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Це — перша виплата за зовнішнім боргом, залученим у період воєнної економіки, передає «Комерсант Український» із посиланням на Forbes.
У межах RFI Україна отримала приблизно $2,67 млрд у два транші в 2022 році. Погашення цієї позики розраховано на період до жовтня 2027 року. Загалом виплати поділено на 16 траншів, які мають відбуватися рівномірно. Таким чином, перший платіж погашає приблизно 6% загальної заборгованості.
Упродовж 2025 року Україна має виплатити МВФ $3 млрд. З них $2,3 млрд — основна сума боргу, а ще $0,7 млрд — процентні платежі. Частина зобов’язань уже виконана: з початку року країна виплатила $1,3 млрд тіла боргу та $0,4 млрд відсотків. Своєю чергою, МВФ надав один транш у $0,4 млрд за програмою EFF, ще три транші очікуються до кінця року загальним обсягом $2 млрд.
Весняні зустрічі Світового банку та МВФ у Вашингтоні (21–26 квітня) стали майданчиком для стратегічних перемовин щодо фінансування держбюджету-2026. За словами учасників, обговорювалось зокрема й питання збільшення фіскальної самостійності України. Один з можливих напрямів — підвищення податків.
Програма Extended Fund Facility (EFF) є ключовим інструментом співпраці України з МВФ. 28 березня Рада директорів Фонду схвалила сьомий перегляд EFF і виділила восьмий транш на $0,4 млрд. Меморандум, підписаний за результатами, містить чотири нові структурні маяки: аудит Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку, реформу відбору керівництва держпідприємств, ІТ-модернізацію податкової та митниці та нові підходи до управління публічними інвестиціями.
Окрім цього, наприкінці травня Україна і МВФ погодили восьмий перегляд програми EFF, який відкриває шлях до дев’ятого траншу на $0,5 млрд. Він має зміцнити фінансову стабільність на тлі складного бюджетного балансу.
Втім, уряд залишається обережним у прогнозах. Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи 30 травня на конференції Forbes Money, назвав головними викликами для фіскальної політики непередбачуваність воєнної ситуації та завершення поточної програми EFF вже у першому кварталі 2027 року. Це означає, що вже у 2026-му Україні доведеться шукати нові формати співпраці із донорами — або активізувати податкові реформи для зменшення залежності від зовнішнього фінансування.
Таким чином, початок погашення боргу за програмою RFI — це не просто технічний платіж, а сигнал: Україна, попри всі труднощі, бере на себе відповідальність за виконання зобовʼязань. Але водночас — це нагадування, що фіскальна стійкість залишається крихкою, а майбутнє зовнішнього фінансування потребує активної роботи вже сьогодні.
Читайте також: Уряд залучає $3 млрд через механізм ERA: як Україна отримає кошти з доходів російських активів
Що потрібно знати про програму EFF
Програма EFF (Extended Fund Facility) — це інструмент Міжнародного валютного фонду, який надає фінансову допомогу країнам, що мають тривалі проблеми з платіжним балансом або потребують структурних економічних реформ.
Ключові характеристики програми EFF
Термін дії: зазвичай 3–4 роки (в України — 4 роки).
Мета: не просто «залатати дірки» в бюджеті, а реформувати економіку — покращити державне управління, модернізувати фінансову систему, підвищити податкову ефективність тощо.
Формат: країна отримує фінансування поетапно — траншами, які прив’язані до виконання чітко визначених умов (так званих маяків або структурних орієнтирів).
Контроль: перед кожним траншем МВФ проводить перегляд програми, аналізує хід реформ та економічну ситуацію.
Відсотки: нижчі, ніж у ринку, але не безплатно.
Гнучкість: дозволяє країнам-позичальникам адаптувати реформи під національні особливості, але без зриву фіскальної дисципліни.
Навіщо Україні програма EFF?
Забезпечити стабільне зовнішнє фінансування в умовах війни.
Утримати бюджетний баланс, коли власні доходи падають, а витрати (особливо військові) ростуть.
Показати міжнародним партнерам, що Україна виконує зобовʼязання, і тим самим залучати гранти та позики з інших джерел (ЄС, США, Світовий банк тощо).
Запустити та контролювати ключові реформи, які інакше б відкладались — наприклад, прозорість держпідприємств, цифровізація митниці, аудит державних органів тощо.
Читайте також: Сценарії для України: влада та МВФ узгодили, як звести фінансовий баланс країни
Як функціонує та для чого потрібна програма RFI
Програма RFI (Rapid Financing Instrument) — це механізм екстреної фінансової допомоги, який Міжнародний валютний фонд надає країнам, що зіштовхнулись із раптовими економічними шоками.
Ключові особливості RFI
Швидкість: гроші надходять максимально швидко, зазвичай — упродовж кількох тижнів після звернення.
Без реформи: на відміну від EFF, не вимагає комплексних структурних реформ або довготривалих зобовʼязань.
Призначення: покрити гострий дефіцит валюти, імпорт критичних товарів, підтримати фінансову систему у період глибокої кризи (наприклад, війна, пандемія, стихійне лихо).
Умови повернення: кошти надаються на короткий строк (3–5 років), з виплатою в кілька рівних траншів, за фіксованим графіком.
У випадку України, у 2022 році, одразу після початку повномасштабного вторгнення, МВФ надав країні $2,67 млрд через механізм RFI. Це було антикризове вливання коштів, яке допомогло втримати макрофінансову стабільність у перші місяці війни.
Чим програма відрізняється від EFF
Програма RFI створена для того, щоб країни могли швидко отримати фінансову допомогу в умовах надзвичайної кризи — наприклад, війни, пандемії чи стихійного лиха. У таких випадках гроші надаються оперативно, без вимог до проведення економічних реформ або глибоких змін в управлінні. Тобто, RFI — це швидка підтримка для екстреного латання бюджетних дірок, без структурних зобов’язань.
На відміну від цього, програма EFF (Extended Fund Facility) — це інструмент довгострокового характеру, спрямований не лише на фінансову підтримку, а й на реформування економіки. Гроші за EFF надходять етапами, і кожен новий транш залежить від того, чи виконала країна низку реформаторських умов — так званих структурних маяків. Це можуть бути, наприклад, прозорі призначення в наглядові ради держпідприємств або оновлення IT-інфраструктури податкової та митниці. Тобто EFF — це повноцінний контракт на модернізацію економіки під наглядом МВФ.
Таким чином, головна різниця — у глибині зобов’язань і швидкості. RFI — це швидке фінансове переливання без реформаційного пакета. EFF — повільніше, але з глибокою прив’язкою до реформ і фіскальної дисципліни.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
