Війна

Україна після війни: чи дійсно мирна угода принесе Україні спокій?

РОЗБІР ВІД

Мирна угода може виявитися більш небезпечною для України, ніж сама війна. США створюють велику невизначеність, а путіну не можна довіряти.

Таку думку висловила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. Вона зазначила, що, хоча Сполучені Штати й президент Дональд Трамп намагаються ініціювати процес припинення війни з Україною, вона не вірить володимиру путіну і його намірам.

“Я повинна бути чесною і сказати, що не вірю путіну. Я не вважаю, що він хоче миру для України”, – зазначила Фредеріксен.

Вона також підкреслила, що США створюють “значну невизначеність” щодо війни з Україною, НАТО та Європою.

Також прем’єр-міністр підкреслила, що президент Трамп сприяв атмосфері невизначеності з боку Америки.

“Я не відчуваю такої впевненості щодо США, як раніше… Але ми всі здивовані швидкістю, з якою ця невизначеність виникла, і ми повинні на це реагувати”, – додала вона.

Журналісти Комерсант український зʼясовували, що це означатиме для України.

Міністр закордонних справ України 2014-2019 років, дипломат Павло Клімкін високо оцінив послідовну підтримку України з боку прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен. Ексклюзивно для Комерсант український він підкреслив, що Данія була однією з перших європейських країн, яка почала активно інвестувати в оборонний сектор України, зокрема у виробництво зброї.

“Вона дійсно незвичайна в тому, що робить для України в Данії. Данці стали одними з перших, хто почав інвестувати в наш оборонний сектор, і вони дійсно дуже круті”, — сказав Клімкін.

Безпека після війни та роль України в Європі

Клімкін зазначив, що навіть у разі досягнення припинення вогню або укладення угод, Україна залишатиметься відповідальною за свою безпеку. Він наголосив, що країна повинна бути готовою до постійних загроз, адже війна не може бути виключена з реальності.

“Ми маємо робити не менше, а навіть більше для нашої безпеки. Ми повинні бути готові, як емоційно, так і морально”, — зазначив Клімкін.

Війна не виключена назавжди. Загроза для нас, як частини Європи, залишатиметься, і ми маємо це усвідомлювати, каже дипломат.

Клімкін також відзначив, що багато українців можуть покладатися на вступ до НАТО або Європейського Союзу як на панацею для забезпечення безпеки та добробуту. Однак він підкреслив, що навіть у цьому випадку Україна залишатиметься “фронтиром” між Європою та Євразією.

Повоєнне життя України: виклики та можливості

Дипломат переконаний, що після закінчення війни Україна матиме багато можливостей для розвитку, але ці можливості потрібно буде правильно використовувати. Клімкін вірить, що Україна може стати унікальною європейською країною, готовою до ризиків та боротьби за себе.

“Повоєнне життя буде класним, але не простим. Ми повинні інвестувати в розвиток і бути відповідальними за себе”, — зазначив Клімкін.

Він також додав, що Україна має шанс стати “унікальною країною” в Європі, бо, на відміну від багатьох європейців, українці готові боротися за своє майбутнє.

“Ми готові боротися за себе. Це те, чого багато європейців сьогодні не мають”, — підкреслив Клімкін.

Населення України та демографічні виклики

Одним з ключових викликів, з якими зіткнеться Україна після війни, є демографічна ситуація. Клімкін зазначив, що відновлення країни після війни неможливе без точних даних про населення, адже перепису в Україні не проводилося.

“Ми чуємо різні цифри про кількість населення — десь 32 мільйони, але деякі соціологи називають менші цифри”, — сказав Клімкін.

Він також висловив побоювання щодо подальшого зменшення населення в результаті еміграції, наголосивши, що Україна не повинна стати країною з 25 мільйонами людей.

Майбутнє України в Європейському Союзі

Клімкін також звернув увагу на важливість завершення процесу європейської інтеграції України. Він підкреслив, що, хоча вступ до ЄС відкриває для України нові можливості, країна повинна зберігати свою обороноздатність та військове виробництво.

“Ми маємо бути особливим членом Європейського Союзу, зберігаючи нашу унікальність і одночасно розуміючи важливість європейських правил для нашого розвитку”, — резюмував дипломат.

Павло Клімкін підкреслив, що для України важливо стати сильною, стійкою і відповідальною нацією, яка може не тільки формувати свою власну реальність, а й вистояти в умовах глобальних викликів.

“Україна має шанс стати країною, де можна реалізувати себе краще, ніж у будь-якій іншій країні”, — каже експерт.

Війна не закінчена: активність ворога на фронті

Тим часом військовий Збройних сил України Євген Ієвлєв поділився своїми думками щодо післявоєнного часу в розмові з Комерсант український, підкресливши складність ситуації та важливі аспекти, які слід врахувати в плануванні майбутнього. Ієвлєв зауважив, що говорити про післявоєнний час наразі передчасно, оскільки немає чітких ознак того, що війна насправді наближається до кінця.

За словами Ієвлєва, на фронті все ще зберігається активність ворога.

“Взагалі, післявоєнний час, говорити зарано, немає чітких ознак, принаймні з активності ворога на фронті, з активності ворожих атак на Київ, немає ознак намірів Російської Федерації закінчуватися війну чи принаймні припиняти вогонь” – зазначив він.

Проблеми після війни: від адаптації до інклюзивності

Окрім цього, військовий підкреслив, що післявоєнний час буде не тільки складним, але й потребуватиме великих зусиль для адаптації військових, які повернуться з фронту.

“Ці люди отримували посттравматичний синдром, багато хто отримав каліцтво”, – додав він, вказуючи на відсутність в Україні профільного міністерства чи структури, яка б ефективно займалася післявоєнною реабілітацією.

Особливо важливою буде проблема працевлаштування та інклюзивності.

“Цим людям потрібна інклюзивність у містах, доступ до безбар’єрних маршрутів, а також можливість отримати доступ до всіх сервісів, до яких мають доступ інші люди”, – зазначив Ієвлєв.

Відновлення після війни: на які фінанси слід розраховувати?

Ще однією важливою темою стало питання фінансування відновлення країни після війни. Військовий зазначив, що Україна не може бути впевнена у підтримці від міжнародних партнерів, особливо з урахуванням змін у політиці Сполучених Штатів.

“Ми не маємо жодних гарантій, що нам будуть надавати кошти на відновлення після припинення війни”, – підкреслив він, додавши, що, ймовірно, не буде такої програми, як план Маршалла, про яку багато говорили раніше.

Щодо оптимістичних прогнозів, які час від часу звучать з вуст дипломатів, Ієвлєв вважає, що такі заяви не завжди відповідають реальності.

“Мені здається, що ці люди, які так говорять, не зовсім ментально відчувають, що таке фронт і не зовсім розуміють, з якими проблемами стикатиметься суспільство після війни”, – зауважив він.

За словами військового, післявоєнний час буде надзвичайно важким не тільки в економічному, але й моральному аспекті. З огляду на ці виклики, ймовірно, країні доведеться шукати нові підходи до відновлення та інтеграції ветеранів, а також зважати на економічні труднощі в умовах можливої міжнародної нестабільності.

Отже, Україна має бути готовою до складних викликів після війни, зокрема, в аспектах безпеки, економіки та соціальної інтеграції ветеранів. Важливу роль у цьому процесі відіграватиме внутрішня стабільність та міжнародна підтримка. Проте дипломатична та економічна невизначеність, особливо з боку США, ускладнює передбачення післявоєнного розвитку. Проте Україна має шанс стати сильнішою та більш самостійною, якщо правильно скористається можливостями, що відкриються після закінчення війни.