Війна

Україна на роздоріжжі: нові виклики на полі бою та стратегічні пріоритети

РОЗБІР ВІД

Українські сили наразі стикаються з низкою серйозних викликів, а ситуація в районі Курахового нагадує загрозливий сценарій, який раніше спостерігався в Авдіївці. Як довго Україна зможе стримувати ворога, яку стратегію доведеться обирати та на скільки вистачить російської армії – Комерсант український розбирався разом з провідними експертами Романом Світаном та Василем Пехньом.

Росіяни вже зараз починають скаржитися на шалені втрати, втім продовжують наступати. Зокрема, ситуація в Кураховому починає нагадувати події в Авдіївці, коли російські війська намагалися створити «клешні» навколо українських позицій, зазначає Василь Пехньо.

“Зараз в Кураховому історія дуже подібна до того, що було в Авдіївці на початку січня цього року, коли такі великі дві клешні сформувалися навколо цього міста. Тобто, з одного боку, звісно, той темп, який демонструють росіяни, і ті ресурси, які вони застосовують для того, щоб такий темп забезпечувати, це не є видатне досягнення. З іншого боку, це все одно болючі для нас втрати”, – каже Василь Пехньо

Так, українські позиції на Донеччині, зокрема у густонаселених регіонах, дають змогу ефективно стримувати противника, але за Покровськом на росіян чекає менш густонаселена територія з меншою кількістю захисних укріплень, констатує Пехньо.

«Ситуація змушує нас пристосовуватися до тих пропорцій, які складаються зараз на полі бою, де чисельна перевага ворога позначається на динаміці просування», – Василь Пехньо

Російська військова кампанія виснажується, але тиск зберігається

Військовий експерт Роман Світан в ексклюзивному коментарі “Комерсант Український” підкреслив, наступальний потенціал росіян в Україні зменшився, що змушує їх концентрувати зусилля на вузьких ділянках фронту.

“Якщо російські війська й рухаються вперед, то лише на обмеженій ширині фронту. Військова кампанія Росії 2024 року добігає кінця, і тепер вони намагаються зберегти тиск лише на окремих напрямках, знижуючи його на інших”, — пояснив Роман Світан

Основний наступ зараз триває на Курахівському виступі та в районах Куп’янська і Сіверська, констатує Світан. Проте темпи російського просування за останні тижні значно впали. Основні причини такого спаду — зменшення резервів у російській армії, обмежене використання техніки через погодні умови, а також наростальний тиск українських сил завдяки артилерійським ударам та ударам FPV-дронів.

Що може змінити ситуацію на полі бою найближчим часом? Обіцяна фінансова допомога від США в розмірі до 6 мільярдів доларів дозволить посилити позиції на нинішніх ділянках фронту та стримувати наступальні дії ворога, резюмує Світан.

Дисбаланс сил та проблеми з мобілізацією

Пехньо також звернув увагу на виклики, що постають перед Україною в плані мобілізації, підготовки кадрів та матеріального забезпечення. Експерт наголосив на відсутності у нашої країни достатніх ресурсів для ефективного стримування ворога.

“Драматизувати, напевно, не потрібно. Втім з чим ми підійшли до нинішнього етапу війни: з 600 тисячами росіян, з перспективою їх збільшення до 750 тисяч, а у нас в цей час не комплектні підрозділи. Тобто в нас виникає дисбаланс пропорцій сил”, – Василь Пехньо

Виникають проблеми з мобілізацією та підготовкою наших бійців, які часто не отримують достатньої мотивації та психологічної підтримки, зазначає військовий оглядач.

“Навіть ті, хто були відмобілізовані, вони через те, що дуже пізно були відмобілізовані, через те, що закон затягувався, не отримали достатньої якісної підготовки, якісної навіть мотиваційної роботи, морально-психологічної роботи тощо”, – Василь Пехньо

“Покладатися на власні сили”: військова незалежність як новий вектор

Проблема українських Сил оборони, зокрема, полягає в недостатньому забезпеченні українських військ якісною технікою та озброєнням. Ми залежимо від допомоги західних союзників, які нас підтримують, але цього може бути недостатньо для стійкого опору, каже Пехньо.

“Ми багато покладаємося на західних партнерів, вони нас підкачують. Але який наш план, що нам робити? Далі втрачати територію, втрачати людей, мати серйозні проблеми середині держави? Напевно, що ні. Треба братися за голову і виробляти більше зброї самим”, – Василь Пехньо

Нам потрібно перейти на самозабезпечення: розвивати власну оборонну промисловість, нарощувати виробництво дронів, бронетехніки та боєприпасів. Захід більше не готовий підтримувати нас нескінченно, особливо з огляду на ситуацію в США та Європі, констатує військовий аналітик.

«Як Ізраїль чи Південна Корея, нам потрібно почати будувати власну систему оборони, розраховуючи в першу чергу на наші сили», — зауважив Пехньо

Дипломатичний фронт і пошук нових союзників

Росія отримала стратегічну підтримку від Північної Кореї та Ірану, а Китай виступає важливим політичним партнером для Москви.

У цій ситуації Україна має активізувати свою зовнішню політику та шукати альтернативні варіанти партнерства, підкреслив Пехньо.

“У нас є партнери, у нас є угоди, але немає союзників. Потрібно шукати якісь альтернативи в нинішньому стану справ”, – Василь Пехньо

Водночас формат “Рамштайн”, який мали передати до НАТО, десь застряг посередині, каже Пехньо. Ба більше, треба говорити відверто, що відбувається з Україною, всередині країни. Багато незрозумілих моментів: від корупційних та кадрових змін до соціальної напруженості, констатує Пехньо.

Стримування російського наступу: головне завдання для України

Україна має перейти до нової стратегії оборони, що враховуватиме ймовірні зміни у зовнішньополітичній ситуації на Заході, зокрема в США та Німеччині, де також розпочинаються виборчі процеси. Україна розраховує, що після політичних змін на Заході з’явиться більша визначеність щодо підтримки.

Ба більше Україна має бути готова, що США можуть почати перекладати цінник за війну на Європу, каже Василь Пехньо. А попри зростання російської переваги на фронті, завданням України найближчим часом буде вистояти.

“Безсумнівно, росіяни будуть просуватися. Нам важливо витерпіти ось цей тиск з мінімальними втратами щодо території, щодо людей”, – каже Василь Пехньо

Скільки так доведеться стояти? Чи це буде початок наступного року, чи це буде літо наступного року, оглядач не береться робити прогноз. Втім впевнений, наразі це і є наш стратегічний план: витерпіти до певної точки й далі почати розвивати вже свій план впливу на російську федерацію.

“Для того, щоб примусити росіян, ми не зможемо їх перемогти в прямих штурмах. Ми не зможемо їх вигнати з Донецька прямим штурмом, тому що це будуть просто “м’ясні штурми”. Нам потрібно зробити так, щоб вони просто не змогли отримувати ці території, вибиваючи їхню логістику, склади, знищуючи їхні пункти управління”, – Василь Пехньо

У підсумку, Україна не має змоги повністю знищити російську армію, але стратегічною задачею є створення таких умов, за яких ворог не зможе втримувати захоплені території. Водночас це вимагатиме терпіння та розуміння, що деякі території в цьому процесі можуть бути тимчасово втрачені, резюмує Пехньо.

Автор — Анастасія Федор